Постачання оборонної продукції в Україні
Іноземні та українські компанії можуть постачати оборонну продукцію державним замовникам України, проте шлях не є однаковим для всіх категорій товарів. Закон України «Про оборонні закупівлі» № 808-IX встановлює рівні права участі для іноземних та вітчизняних учасників, але окремі маршрути закупівель — зокрема для зброї, військової техніки та боєприпасів — регулюються непублічними процедурами без стандартизованих загальнодоступних критеріїв відбору. Універсального шляху для всіх постачальників не існує: маршрут залежить від категорії продукції, наявності державної таємниці та характеру відносин із конкретним державним замовником.
Оборонні закупівлі в Україні регулюються окремо від загальних публічних закупівель. Основними актами є Закон про оборонні закупівлі та Постанова Кабінету Міністрів про оборонні закупівлі під час воєнного стану. Їх чинну редакцію потрібно перевіряти перед участю в конкретній процедурі, оскільки правила та винятки під час воєнного часу можуть змінюватися.
Стаття призначена для українських та іноземних виробників, постачальників, підрядників, інвесторів і юридичних чи комплаєнс-команд, які оцінюють вихід на український ринок оборонних поставок. Для них публікація охоплює кілька різних процедур закупівель.
1. Учасники оборонних закупівель
2. Оборонна продукція та товари подвійного використання
3. Підстави відсторонення учасників
4. Процедури оборонних закупівель в Україні
5. Електронні закупівлі та рамкові угоди
6. Непублічні закупівлі зброї та військової техніки
7. Закриті закупівлі та державна таємниця
8. Прямі договори під час воєнного стану
9. Моделі участі іноземних постачальників
10. Експортний контроль та імпорт оборонної продукції
11. Ліцензування оборонної діяльності
12. Якість, кодифікація та державне приймання
13. Defence City і локалізація виробництва
Часті запитання
Як DLF може допомогти
1. Учасники оборонних закупівель
Закон про оборонні закупівлі передбачає участь українських та іноземних компаній різних форм власності на рівних правових засадах. Водночас практичний доступ залежить від категорії продукції та обраного маршруту закупівлі.
Участь може бути виключена, зокрема, у разі:
- застосування санкцій до учасника або його кінцевого бенефіціарного власника (КБВ);
- забороненого зв’язку з Російською Федерацією, Республікою Білорусь або Ісламською Республікою Іран на рівні реєстрації, контролю, КБВ чи походження товарів;
- наявності записів у реєстрах, які за чинними правилами є підставою для відхилення пропозицій;
- невідповідності встановленим замовником кваліфікаційним вимогам щодо правового статусу, фінансової спроможності, технічних можливостей, якості або виконання попередніх контрактів;
- нерозкритої або непрозорої структури власності.
Пов’язана стаття: Український сектор безпеки та оборони для інвесторів
2. Оборонна продукція та товари подвійного використання
Закон про оборонні закупівлі охоплює товари, роботи і послуги оборонного призначення, а також інші закупівлі для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони. Для незасекречених закупівель застосовуються встановлені законом вартісні пороги, актуальний розмір яких потрібно підтвердити перед запуском процедури. Закупівлі з відомостями, що становлять державну таємницю, регулюються спеціальним режимом незалежно від вартості.
- товари військового призначення — зброя, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, технології, послуги та технічні дані, спеціально призначені для військового застосування;
- товари подвійного використання — вироби, не призначені виключно для військових цілей, але здатні використовуватися для виготовлення зброї масового знищення, засобів її доставки або в терористичних цілях.
Ця класифікація визначає, який режим контролю над міжнародними передачами застосовуватиметься поряд із процедурою закупівлі.
3. Підстави відсторонення учасників
Система оборонних закупівель України передбачає кілька окремих фільтрів відсторонення, які застосовуються на різних рівнях.
Санкції. Закон України «Про санкції» передбачає обмеження, які можуть унеможливити публічні та оборонні закупівлі в окремих осіб, а також закупівлю товарів певного походження. Перед поданням заявки потрібно перевірити учасника, його КБВ та ключових контрагентів у чинному санкційному реєстрі.
КБВ і заборонений зв’язок. Правила оборонних закупівель містять обмеження щодо учасників, КБВ і товарів, пов’язаних із Російською Федерацією, Республікою Білорусь або Ісламською Республікою Іран. Формальна зміна номінального власника не усуває ризику, якщо фактичний контроль або походження товару залишаються забороненими.
Корупційні та інші реєстри. Записи в реєстрах, визначених чинним законодавством, можуть бути обов’язковою підставою для відхилення. Перед участю слід перевірити компанію та її посадових осіб за актуальними критеріями конкретної процедури.
Розкриття КБВ. Українська дочірня компанія має підтримувати актуальні відомості про КБВ у Єдиному державному реєстрі. Непрозора структура власності створює ризики для кваліфікації, банківського комплаєнсу та виконання контракту.
4. Процедури оборонних закупівель в Україні
Система не є єдиною і охоплює чотири основні процедури.
Закон № 922-VIII «Про публічні закупівлі» та стандартні процедури Prozorro до оборонних закупівель не застосовуються. Prozorro є лише технічною платформою для тих процедур, де е-система передбачена Законом № 808-IX або Постановою КМУ № 1275-2022.
| Маршрут | Категорія | Процедура | Участь іноземних постачальників |
|---|---|---|---|
| Закрита процедура | Продукція, що містить державну таємницю | Запрошення учасників із відповідного Реєстру; строки визначаються спеціальною процедурою | Може потребувати української структури, спеціального дозволу та допусків до державної таємниці |
| Непублічні закупівлі | Зброя, військова та спеціальна техніка, боєприпаси, послуги з розроблення, ремонту чи модернізації, фортифікаційне будівництво | Порядок визначає державний замовник; загальнодоступних стандартних критеріїв не встановлено | Формально допускається; практичний доступ оцінюється щодо конкретного замовника |
| Рамкові угоди (е-система) | Товари, роботи і послуги оборонного призначення, що не є зброєю та не містять державної таємниці | Кваліфікація кандидатів за чинними правилами; торги або запит пропозицій | Допускається; кваліфікаційна заявка подається через е-систему |
| Прямий договір | Строго визначені обставини | Неконкурентна процедура: форс-мажор, скасована процедура та інші прямо передбачені випадки | Допускається за наявності відповідної правової підстави |
Пов’язана стаття: Особливості оборонних закупівель в Україні
5. Електронні закупівлі та рамкові угоди
Для товарів, робіт і послуг оборонного призначення, які не є зброєю, боєприпасами або засекреченою продукцією, передбачені рамкові угоди та інші процедури через електронну систему закупівель.
Процедура відбору учасників:
- Постачальник подає кваліфікаційну заявку через е-систему. Заявки приймаються протягом усього строку дії рамкової угоди.
- Державний замовник перевіряє заявку у строк, установлений чинною редакцією відповідних правил. Перелік кандидатів на стадії кваліфікації може не оприлюднюватися.
- Кандидатів, що успішно пройшли відбір, включають до кваліфікованого пулу. Контракти укладаються або за відкритими торгами, або за запитом пропозицій серед кваліфікованих учасників.
Під час воєнного стану строки окремих електронних процедур можуть бути скороченими. Конкретний строк подання заявок і пропозицій потрібно перевіряти в оголошенні та чинній редакції спеціальних правил.
Орган кваліфікації для більшості оборонних процедур — Агенція оборонних закупівель (АОЗ). Державний оператор тилу (DОТ) відповідає за продовольство, речове майно, пально-мастильні матеріали та медичні товари для Збройних сил. Загальний огляд закупівельної діяльності Міністерства оборони, а також інформація про системи якості та сертифікаційну базу розміщені на офіційній сторінці закупівельної діяльності Міністерства оборони.
6. Непублічні закупівлі зброї та військової техніки
Правила, змінені Постановою Кабінету Міністрів щодо непублічних оборонних закупівель, визначають категорії товарів і послуг, які можуть закуповуватися без стандартних конкурентних процедур. До цього переліку належать: зброя, військова та спеціальна техніка, боєприпаси і їх складові; послуги з розроблення, ремонту та модернізації зброї і військової техніки; а також фортифікаційне і дорожнє будівництво в зоні бойових дій.
Порядок укладення контрактів — у тому числі відбір постачальника — визначає державний замовник. Загальнодоступних стандартних кваліфікаційних критеріїв для цього маршруту у вивчених офіційних джерелах не виявлено. Компаніям, що прагнуть стати постачальниками в цій категорії, необхідно напряму взаємодіяти з відповідним державним замовником; рекомендується залучати юридичних консультантів, обізнаних зі специфікою цього ринку.
Заборони на участь у цьому маршруті ті самі, що й для рамкових угод: санкції, зв’язок із неприпуститими державами на рівні КБВ, реєстр корупціонерів.
7. Закриті закупівлі та державна таємниця
Закупівлі, що містять відомості, які становлять державну таємницю, здійснюються за спеціальною закритою процедурою відповідно до Закону про оборонні закупівлі та Закону України «Про державну таємницю».
Реєстр. Доступ до цих процедур мають лише постачальники, зареєстровані в категорійному Реєстрі (за видами продукції), який веде Головний планувальний орган оборони. Запрошення до участі надсилаються лише зареєстрованим учасникам відповідної категорії.
Спеціальний дозвіл і допуски. Участь у закритих процедурах вимагає:
- Для юридичної особи — спеціального дозволу на провадження діяльності з державною таємницею, що видається після перевірки СБУ;
- Для працівників — індивідуального допуску до державної таємниці після перевірки уповноваженим органом. Строк і можливість прискореної процедури слід підтвердити до планування участі.
Рівні таємності. Закон про державну таємницю встановлює різні рівні та строки засекречення. Їх чинну тривалість і можливі воєнні особливості потрібно перевіряти для конкретних матеріалів. Часткове засекречення документів допускається.
Іноземні особи. Доступ іноземних громадян і компаній до державної таємниці суттєво обмежений та залежить від спеціальної правової підстави. Для участі у засекречених роботах необхідна окрема оцінка корпоративної структури, персоналу та режиму допуску.
8. Прямі договори під час воєнного стану
Прямий договір з одним постачальником під час воєнного стану допускається лише на підставах, прямо передбачених чинними спеціальними правилами, зокрема:
- форс-мажор — обставини нездоланної сили, що унеможливлюють проведення конкурентних процедур;
- скасована спрощена процедура — якщо всі кандидати (не менше трьох) не подали пропозицій; прямий договір укладається на умовах скасованої процедури;
- транспортні послуги СБУ — технічне обслуговування та перевезення для потреб СБУ;
- транспорт для призовників — перевезення осіб, що мобілізуються;
- колісна техніка б/у — тактичні транспортні засоби, що відповідають визначеним специфікаціям;
- супутниковий зв’язок — закупівлі в інтересах оборони.
Ціноутворення та допустима надбавка посередника визначаються чинними правилами і мають бути підтверджені для конкретної категорії договору. Зміна істотних умов після підписання допускається лише на передбачених законодавством підставах.
9. Моделі участі іноземних постачальників
Іноземна компанія може обрати одну з кількох організаційних моделей виходу на ринок оборонних закупівель України.
Для окремих іноземних контрактів законодавство передбачає компенсаційні (офсетні) механізми. Їх застосування під час воєнного стану обмежене спеціальними правилами; порогові значення та порядок застосування після припинення воєнного стану потрібно підтвердити перед структуруванням контракту.
| Модель | Суть | Практичні наслідки |
|---|---|---|
| Пряма іноземна поставка | Іноземна компанія укладає контракт безпосередньо з українським державним замовником | Формально допускається; практичний доступ до непублічних маршрутів і вимоги замовника оцінюються окремо |
| Дочірня компанія (ТОВ) | Іноземна компанія засновує українське ТОВ | Дочірня структура діє як українська юридична особа; потрібні розкриття КБВ і перевірка ліцензійних вимог |
| Спільне підприємство | Спільне ТОВ з українським партнером | КБВ усіх учасників перевіряються; структура підходить для локалізації та довгострокової співпраці |
| Субпідрядник | Поставка через українського генерального підрядника | Генеральний підрядник відповідає перед замовником; вимоги до санкцій і конфіденційності можуть поширюватися на субпідрядника |
| Авторизований представник | Участь через агента або дистриб’ютора | Статус у межах оборонних закупівель потрібно підтверджувати для конкретної моделі |
10. Експортний контроль та імпорт оборонної продукції
Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» регулює всі міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання — незалежно від того, який маршрут закупівель обрано.
Дозволи та терміни.
Неповна заявка може бути залишена без розгляду або відхилена за процедурою, установленою чинними правилами ДСЕК. Точні строки потрібно перевірити перед поданням.
Компетентний орган. Державна служба експортного контролю України (ДСЕК) є уповноваженим органом із видачі дозволів у сфері державного контролю за міжнародними передачами.
Зобов’язання суб’єктів передачі. Суб’єкти міжнародних передач контрольованих товарів мають виконати реєстраційні та внутрішні контрольні вимоги, зберігати документацію протягом установленого строку, надавати достовірні відомості про кінцевого споживача та підтверджувати доставку. Конкретний строк зберігання документів слід звірити з чинними правилами.
Воєнний час: спрощений імпорт. Постанова КМУ № 1378-2022 встановлює перелік товарів військового та подвійного використання, до імпорту яких в Україну в умовах воєнного стану положення Закону № 549-IV не застосовуються. Ця пільга поширюється виключно на імпорт до України; вона не є звільненням від сплати мита або ПДВ — митне та податкове регулювання імпорту оборонної продукції потребує окремого підтвердження.
Воєнний час: спеціальні експортні процедури. Постанова Кабінету Міністрів про міжнародні передачі під час воєнного стану передбачає окремий режим для визначених виробників і виконавців державних контрактів. Можливість його застосування іноземною компанією, вимоги до структури власності, санкційного статусу та гарантій кінцевого використання потрібно перевіряти за чинним текстом акта для конкретної операції.
Дозвіл на вивезення з країни-постачальника є окремою і незалежною вимогою — він не замінює й не скасовує вимоги до дозвільних документів відповідно до законодавства України.
| Вид дозволу або процедури | Підстава | Строк |
|---|---|---|
| Міжнародний імпортний сертифікат | Законодавство про міжнародні передачі | Підтвердити перед поданням |
| Дозвіл на імпорт | Законодавство про міжнародні передачі | Підтвердити перед поданням |
| Дозвіл на експорт товарів подвійного використання | Законодавство про міжнародні передачі | Підтвердити перед поданням |
| Дозвіл на експорт товарів військового призначення | Законодавство про міжнародні передачі | Підтвердити перед поданням |
| Міжвідомче погодження | Для складних операцій | Може подовжити розгляд |
| Висновок або дозвіл для транзиту | Законодавство про міжнародні передачі | Підтвердити перед поданням |
11. Ліцензування оборонної діяльності
Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII встановлює, що до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, належать:
- виготовлення та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм (ст. 7(11)) — ця норма стосується виключно цивільної зброї;
- діяльність, пов’язана з розробленням, виготовленням і постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку (ст. 7(23)).
Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не містить прямого посилання на виготовлення зброї військового призначення, військової техніки або боєприпасів як на ліцензований вид діяльності. Це не означає, що ліцензія не потрібна: окремий ліцензійний режим може існувати в галузевому законодавстві або підзаконних актах. Виробникам необхідно перевірити, чи поширюється на їхню конкретну діяльність один із чинних ліцензійних режимів — зі спеціалістом у цій сфері.
Ліцензія не може бути видана суб’єкту, що контролюється або перебуває у торговельних відносинах із резидентами держав, які ведуть збройну агресію проти України (ст. 9(1) Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»).
12. Якість, кодифікація та державне приймання
НАТО AQAP. Міністерство оборони використовує підходи НАТО AQAP (Allied Quality Assurance Publications) для забезпечення якості оборонної продукції. Сертифікати можуть бути частиною кваліфікаційних вимог конкретної закупівлі; обов’язковість і допустимий орган сертифікації потрібно перевіряти за тендерною документацією та чинними правилами.
Кодифікація НАТО. Для позицій оборонних закупівель існує система кодифікації НАТО. Чи є кодифікація обов’язковою для кожного конкретного продукту та контракту — з опрацьованих офіційних джерел не підтверджено. Постачальникам слід з’ясувати, які вимоги до кодифікації передбачені умовами конкретного контракту.
Державне приймання. Процедури державного випробування та державного приймання можуть застосовуватися до певних категорій продукції за умовами конкретних контрактів. Чи є ці процедури обов’язковими для всіх оборонних поставок — з опрацьованих первинних джерел не підтверджено. Масштаб обов’язковості потребує перевірки юристом DLF.
Пов’язана стаття: Створення та випробування зразків озброєння в Україні
13. Defence City і локалізація виробництва
Defence City — спеціальний правовий режим для підприємств оборонно-промислового комплексу України. Він може бути релевантним для іноземного виробника, який створює дочірню компанію або спільне підприємство та локалізує виробництво в Україні.
Критерії резидентства, перелік пільг, строк дії режиму та порядок реєстрації мають бути підтверджені за чинним первинним законодавством перед структуруванням проєкту. Сам статус Defence City не гарантує доступу до закупівлі або укладення державного контракту.
Дочірні компанії та спільні підприємства з іноземною участю можуть розглядати цей режим лише після перевірки структури власності, санкційних обмежень, профілю доходів і вимог до локалізації.
Якщо для локалізації залучають іноземних спеціалістів, окремо потрібно перевірити правила щодо дозволу на працевлаштування в Україні.
Часті запитання
Чи може іноземна компанія постачати зброю або військову техніку в Україну без створення місцевої юридичної особи?
Так, законодавство в принципі допускає укладення прямих контрактів іноземною юридичною особою з українським державним замовником. Для зброї та військової техніки порядок відбору визначає державний замовник, тому практичний доступ потрібно оцінювати для конкретного замовника.
Яке законодавство регулює оборонні закупівлі в Україні?
Насамперед Закон України «Про оборонні закупівлі» та спеціальні правила Кабінету Міністрів на період воєнного стану. Загальний Закон про публічні закупівлі визначає межі свого застосування, але стандартні процедури не поширюються автоматично на оборонні закупівлі.
Чи завжди потрібно мати українську юридичну особу?
Ні. Іноземні компанії можуть брати участь без місцевої юридичної особи. Водночас українська структура може бути практично необхідною для засекречених робіт, локального виробництва, регулярних поставок або довгострокової локалізації.
Що таке звільнення від вимог щодо міжнародних передач за КМУ № 1378-2022?
Постанова звільняє визначені категорії товарів від окремих вимог Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» під час імпорту до України в умовах воєнного стану. Вона не є звільненням від мита або ПДВ.
Чи діє вимога про укладення офсетних договорів нині?
Під час воєнного стану застосування офсетних правил обмежене спеціальними нормами. Порогові значення, обсяг обмежень і порядок застосування після припинення воєнного стану потрібно підтвердити для конкретного контракту.
Чи обов’язкова ліцензія для постачання військових товарів або послуг в Україні?
Відповідь залежить від конкретного товару й виду діяльності. Закон про ліцензування прямо охоплює окремі суміжні напрями, а можливі спеціальні вимоги до військової продукції потрібно перевіряти в галузевому законодавстві.
Як DLF може допомогти
Адвокатська фірма DLF супроводжує іноземних виробників і постачальників під час виходу на український ринок оборонної продукції. Команда допомагає визначити відповідну процедуру закупівлі, підготувати документи для участі та структурувати українську дочірню компанію або спільне підприємство із залученням практик публічних закупівель і корпоративного права.
DLF також перевіряє структуру КБВ і санкційні ризики, аналізує договори постачання, вимоги експортного контролю, ліцензування, кодифікації та доступу до державної таємниці, а також супроводжує працевлаштування іноземних фахівців у межах практики трудового права.
Юрій Динис, радник, адвокат — DLF attorneys-at-law
Контакти: +380 44 384 24 54, info@dlf.ua
Цей матеріал призначений для загального ознайомлення. Застосування описаних підходів залежить від обставин конкретної ситуації та потребує окремої правової оцінки.