Спільне підприємство в оборонному секторі України
До змістовних технічних переговорів з іноземним партнером слід визначити модель партнерства, підготувати корпоративний договір, перевірити можливість резидентства у Defence City та оцінити програми Brave1. Паралельно слід необхідно перевірити, чи підпадають продукт, документація, програмне забезпечення або технічна консультація під режим державного експортного контролю. Якщо так, демонстрація, передача креслень або технічна допомога іноземній стороні потребуватимуть дозволу чи висновку Державної служби експортного контролю України (ДСЕКУ).
Ця стаття підготовлена для засновників і команд українських MilTech-компаній, які готуються до партнерства з іноземним інвестором, виробником або технологічною компанією. Матеріал має загальний інформаційний характер і не замінює юридичної консультації щодо конкретної угоди.
Вступ
Основні інструменти підготовки партнерства
1. Дозвіл ДСЕКУ до технічних переговорів
2. Корпоративний договір у спільному підприємстві
3. Модель партнерства: частка, нове ТОВ, інвестиційний договір або ліцензія
4. Захист іноземної інвестиції в Україні
5. Defence City, Brave1 та державні інструменти підтримки
6. Практичні кроки для MilTech-засновника
Часті запитання
Як DLF може допомогти
Для іноземного партнера участь в українській оборонній розробці означає доступ до інженерного досвіду, технологій і практичного бойового зворотного зв’язку. Для української MilTech-компанії таке партнерство потребує прискіпливої юридичної підготовки.
Технічна інформація в оборонному секторі може бути регульованою ще до підписання інвестиційної угоди. Тому засновнику потрібно одночасно працювати з експортним контролем, корпоративною структурою, захистом інтелектуальної власності, податковими режимами та програмами державної підтримки.
Основні інструменти підготовки партнерства
| Інструмент | Що вирішує | На що звернути увагу |
|---|---|---|
| Дозвіл або висновок ДСЕКУ | Легальність технічного обміну з іноземною стороною | Подача має передувати розкриттю регульованої технічної інформації |
| Корпоративний договір | Управління, голосування, частки, вихід, deadlock | Має бути підготовлений до або одночасно зі структуруванням угоди |
| Модель партнерства | Вхід у капітал, нова компанія, інвестиційний договір або ліцензія | Вибір моделі впливає на контроль, податки, інтелектуальну власніть та доступ до Defence City |
| Defence City | Податкові стимули та спеціальний режим для підприємств ОПК | Потрібна українська юридична особа та відповідність критеріям резидентства |
| Brave1 | Гранти, кооперація, тестування та доступ до defence-tech екосистеми | Умови участі залежать від конкретної програми або конкурсу |
1. Дозвіл ДСЕКУ до технічних переговорів
Перший юридичний поріг — не підписання основного договору, а момент розкриття технічної інформації. Якщо продукт, програмне забезпечення, документація або консультація пов’язані з товарами військового призначення чи подвійного використання, застосовується закон про державний контроль за міжнародними передачами.
Загальний закон про трансфер технологій не замінює режим експортного контролю для оборонного сектору. На практиці це означає, що навіть попередня технічна зустріч з іноземним партнером може потребувати окремої оцінки.
Що може вважатися передачею
Передачею може бути не лише фізичне переміщення виробу через кордон. Ризик виникає також при передачі технічних даних, демонстрації функціоналу, консультації, навчанні, наданні документації, доступі до репозиторію або обговоренні параметрів виробу з іноземною особою. Договір про нерозголошення або меморандум не замінюють дозвільний режим, якщо сама інформація є контрольованою.
| Тип дозволу / висновку | Коли застосовується | Типовий горизонт |
|---|---|---|
| Разовий | Одна конкретна операція або один визначений технічний обмін | До 1 року |
| Генеральний | Повторні передачі визначеним одержувачам | До 3 років |
| Відкритий | Множинні передачі в межах визначених країн або категорій одержувачів | До 3 років |
Строк розгляду залежить від типу операції, комплектності документів і потреби у міжвідомчому погодженні. Через це дозвільний блок потрібно планувати паралельно з комерційними переговорами, а не залишати на етап підписання.
Порушення порядку міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, може створювати ризик кримінальної відповідальності.
Практичний висновок: дозвіл або висновок ДСЕКУ — це передумова першого регульованого технічного обміну, а не лише умова майбутнього експорту.
2. Корпоративний договір у спільному підприємстві
Меморандум про взаєморозуміння або term sheet корисні для фіксації намірів, але вони не замінюють корпоративного договору. Для українського товариства з обеженою відповідальністю саме корпоративний договір дозволяє закріпити правила управління, голосування, фінансування, виходу з бізнесу та захисту від розмивання частки.
Закон про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю визначає корпоративний договір як письмовий договір, за яким учасники реалізують свої права певним чином або утримуються від їх реалізації. Додатковими сторонами можуть бути саме товариство та треті особи. Закон також дозволяє сторонам обрати право корпоративного договору з урахуванням правил міжнародного приватного права.
У спільному підприємстві з іноземним партнером корпоративний договір зазвичай має покривати такі блоки:
- склад органів управління, порядок призначення директора та перелік питань, що потребують згоди інвестора;
- механізм фінансування, додаткових внесків, опціонів, захисту від розмивання та KPI;
- порядок передачі часток, переважне право і заборону неконтрольованого входу третіх осіб;
- режим інтелектуальної власності, доступу до технічної документації та конфіденційної інформації;
- deadlock, вихід партнера, викуп частки, застосовне право та порядок вирішення спорів.
Практичний висновок: корпоративний договір потрібно готувати до або одночасно зі структуруванням угоди. Якщо питання виходу, контролю і прав на технологію залишити “на потім”, спільне підприємство може отримати юридичний конфлікт ще до першого раунду фінансування.
3. Модель партнерства: частка, нове ТОВ, інвестиційний договір або ліцензія
Українське законодавство не встановлює єдиної моделі партнерства з іноземним інвестором. За законом про інвестиційну діяльність сторони можуть визначати умови взаємодії у договорі, якщо така модель відповідає закону та спеціальним регуляторним вимогам.
Для MilTech-компанії практично застосовуються кілька моделей:
- вхід іноземного партнера в існуюче ТОВ — швидше структурування, але потрібні due diligence, корпоративний договір і перевірка впливу на дозвільний режим;
- створення нового спільного ТОВ — окрема операційна платформа з новим управлінням, внесками та режимом управління інтелектуальною власністю;
- інвестиційний договір без негайного входу в капітал — фінансування може бути прив’язане до етапів розробки, тестування або кодифікації;
- венчурна модель з поетапним входженням — частка або опціон залежать від виконання KPI, поставки прототипів чи отримання державних рішень;
- ліцензійна або R&D-угода — доречна, якщо партнеру потрібен доступ до технології, але така модель особливо чутлива до експортного контролю.
Окремо потрібно оцінити юрисдикцію. Якщо спільне підприємство створене за кордоном, сама іноземна юридична особа не зможе отримати статус резидента Defence City. Українська операційна компанія може зберегти таку можливість, якщо відповідає критеріям резидентства. Водночас вимоги експортного контролю не зникають лише тому, що договір підписується з іноземною компанією або за іноземним правом.
Практичний висновок: модель партнерства має обиратися не лише за податковою чи інвестиційною логікою. Для оборонного сектору вирішальними є контроль над технологією, дозвільний режим, інтеректуальна власність, санкційні обмеження та майбутній доступ до державних програм.
4. Захист іноземної інвестиції в Україні
Закон про режим іноземного інвестування закріплює базові гарантії для іноземних інвесторів, включно із захистом від націоналізації, правом на відшкодування збитків у передбачених законом випадках та можливістю репатріації прибутку після сплати податків.
Такі гарантії важливі для інвестиційної презентації, але вони не вирішують усіх практичних питань. В умовах воєнного стану переказ коштів за кордон може залежати від чинного валютного регулювання Національного банку України, структури платежу, призначення переказу та документального підтвердження операції.
Додатковим інструментом може бути страхування політичних ризиків. MIGA та інші міжнародні інституції розширюють гарантійні інструменти для України, але застосовність такого покриття до конкретної оборонної інвестиції потрібно перевіряти окремо.
Практичний висновок: інвестиційні гарантії є важливим аргументом для партнера, але для оборонного проєкту їх потрібно доповнювати правильною корпоративною структурою, валютним аналізом, санкційною перевіркою та договірним захистом.
5. Defence City, Brave1 та державні інструменти підтримки
Партнерство з іноземним інвестором варто структурувати з урахуванням державних інструментів підтримки оборонного сектору. Два ключові напрями — Defence City та Brave1.
Defence City
Defence City — спеціальний правовий режим для підприємств оборонно-промислового комплексу. Він діє до 1 січня 2036 року або до вступу України до ЄС, залежно від того, яка подія настане раніше. Базові правила запроваджені спеціальними змінами до податкового та профільного законодавства.
Основні переваги режиму включають звільнення прибутку від податку на прибуток за умови цільового реінвестування, пільги щодо окремих майнових і земельних податків, обмеження доступу до чутливої інформації в публічних реєстрах, а також спеціальні адміністративні механізми для резидентів.
Ключова умова резидентства — частка кваліфікованого доходу: не менше 75% загального доходу, а для суб’єктів літакобудування — не менше 50%. Також значення мають українська реєстрація компанії, структура власності, відсутність заборгованості та інші критерії, встановлені законом.
Важливо розмежовувати фізичний експорт товарів і передачу технологій. Закон передбачає, що розробники та виробники товарів військового призначення зі статусом резидента Defence City можуть здійснювати експорт таких товарів без отримання повноважень, передбачених статтею 13 закону про експортний контроль. Однак це не означає автоматичного звільнення від контролю за передачею технічних даних, програмного забезпечення, документації, консультацій або технічної допомоги іноземним особам.
Пов’язана стаття: Правовий режим Дефенс Сіті для оборонно-промислового комплексу в Україні
Brave1
Brave1 — державна платформа оборонних технологій, через яку українські команди можуть отримувати гранти, подавати розробки, долучатися до технологічних конкурсів і взаємодіяти з партнерами. Для міжнародного партнерства важливі не лише гранти, а й сама можливість потрапити в зрозумілу для іноземного партнера defence-tech екосистему.
Серед актуальних міжнародних інструментів:
- UNITE – Brave NATO — програма з €10 млн контрактних винагород для команд українських і союзницьких компаній;
- EU4UA Defence Tech — грантова програма ЄС обсягом €3,3 млн, яку впроваджує BRDO у партнерстві з Brave1 у період з вересня 2025 року до лютого 2027 року.
Практичний висновок: Brave1 корисний для технологічної кооперації та грантових можливостей, а Defence City — для зрілого виробника, якому потрібен податковий та адміністративний режим. Обидва інструменти мають сенс лише після перевірки прийнятності конкретної компанії.
6. Практичні кроки для MilTech-засновника
Юридична підготовка до партнерства має відбуватися паралельно з комерційними переговорами. Послідовність дій може бути такою:
- Перевірити продукт і технічну інформацію на підпадання під режим експортного контролю. Потрібно зрозуміти, чи є контрольованими сам виріб, програмне забезпечення, креслення, технічні дані або консультації.
- Визначити, чи потрібен дозвіл або висновок ДСЕКУ. До отримання правової позиції не варто передавати іноземній стороні технічні матеріали, які можуть бути контрольованими.
- Підготувати структуру угоди. Варто порівняти вхід у діюче ТОВ, створення нового спільного ТОВ, інвестиційний договір, венчурну модель і ліцензійну угоду.
- Розробити корпоративний договір. Він має покривати управління, фінансування, частки, інтелектуальну власність, вихід, deadlock і обмеження передачі прав.
- Оцінити Defence City. Якщо компанія має достатню частку кваліфікованого оборонного доходу, режим може суттєво вплинути на податкову та корпоративну структуру.
- Оцінити Brave1 та міжнародні гранти. Це може бути окремим треком для кооперації з партнером, тестування продукту або грантового фінансування.
- Провести санкційну, KYC та перевірку питань інтелектуальної власності партнера. В оборонному секторі це має бути не формальною перевіркою, а умовою початку змістовних переговорів.
Часті запитання
Чи вважається технічна демонстрація для іноземного партнера передачею?
Так, якщо демонстрація розкриває контрольовану технічну інформацію, параметри, документацію, програмне забезпечення або інші дані, необхідні для розроблення, виробництва чи використання товарів військового призначення або подвійного використання. У такому випадку потрібна попередня оцінка режиму експортного контролю та, за необхідності, дозвіл або висновок ДСЕКУ.
Чи достатньо договору про нерозголошення перед технічною зустріччю?
Ні. Договір про нерозголошення захищає конфіденційність між сторонами, але не замінює вимоги державного експортного контролю. Якщо інформація є контрольованою, її передача іноземній особі може потребувати дозволу незалежно від наявності договору про нерозголошення.
Чим корпоративний договір відрізняється від меморандуму?
Меморандум зазвичай фіксує наміри сторін і рамку переговорів. Корпоративний договір встановлює обов’язкові правила реалізації корпоративних прав: голосування, управління, передачу часток, опціони, вихід, deadlock і конфіденційність.
Хто може отримати статус резидента Defence City?
Статус може отримати українська юридична особа, яка відповідає критеріям закону, зокрема щодо частки кваліфікованого оборонного доходу, структури власності, податкової дисципліни та інших вимог. Іноземна компанія як така не може отримати українське резидентство Defence City.
Чи звільняє Defence City від усіх дозволів на передачу технологій?
Ні. Режим передбачає окреме спрощення для експорту товарів військового призначення, але не скасовує потребу аналізувати передачу технічних даних, програмного забезпечення, документації, консультацій або технічної допомоги іноземним особам.
Які гранти можуть бути релевантними через Brave1?
Станом на дату підготовки цієї редакції релевантними є, зокрема, UNITE – Brave NATO та EU4UA Defence Tech. Умови участі, технологічні напрями та строки подання потрібно перевіряти за актуальними правилами конкретного конкурсу.
Як DLF може допомогти
DLF attorneys-at-law консультує українські MilTech-компанії та підприємства оборонно-промислового комплексу з питань структурування інвестиційних партнерств, експортного контролю, корпоративних договорів, Defence City, Brave1, інтелектуальної власності та юридичного супроводу від term sheet до закриття угоди.