Зміни в компанії з іноземним капіталом
Іноземний учасник українського ТОВ може продати або передати частку, вийти з товариства, змінити директора, статут чи структуру власності. Для більшості таких змін потрібне належне корпоративне оформлення та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру (ЄДР); нотаріального засвідчення потребують лише документи, прямо визначені законом. Окремо можуть знадобитися санкційна перевірка, дозвіл АМКУ та аналіз чинних валютних обмежень.
ТОВ з іноземним капіталом є поширеною формою ведення бізнесу для іноземних інвесторів в Україні. Зміни у складі учасників, керівництві або статутному капіталі такого ТОВ можуть одночасно стосуватися корпоративного, реєстраційного, антимонопольного та санкційного регулювання, а в разі транскордонних розрахунків — також валютного. Цей матеріал адресований іноземним учасникам, їхнім представникам, корпоративним юристам та M&A-командам, які готують або супроводжують такі зміни.
1. Відчуження та передача частки
2. Вихід учасника з товариства
3. Зміна статутного капіталу
4. Зміна директора / виконавчого органу
5. Внесення змін до статуту
6. Державна реєстрація змін у ЄДР
7. Кінцевий бенефіціарний власник (КБВ): оновлення даних
8. Санкційні обмеження для учасників ТОВ
9. Антимонопольне погодження
10. Нотаріат, апостиль та переклад іноземних документів
11. Оподаткування та валютні обмеження
Часті запитання
Як DLF може допомогти
1. Відчуження та передача частки
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» дозволяє учаснику відчужити оплачену частину своєї частки іншому учаснику або третій особі за плату чи безоплатно. Неоплачена частина частки відчуженню не підлягає.
Переважне право. У разі продажу частки третій особі інші учасники за загальним правилом мають переважне право на її придбання. Продавець письмово повідомляє учасників про ціну, розмір частки та інші умови продажу. Якщо протягом 30 календарних днів учасник не повідомив про намір скористатися переважним правом, вважається, що він від нього відмовився. Статут може встановлювати інший порядок реалізації переважного права або передбачати його відсутність; таке положення включається до статуту або виключається з нього одностайним рішенням усіх учасників.
Акт приймання-передачі. Для державної реєстрації переходу частки зазвичай використовується акт приймання-передачі частки. Справжність підписів сторін на такому акті засвідчується нотаріально. Сам договір купівлі-продажу частки не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню лише з огляду на його предмет, якщо інше не випливає із закону, статуту або домовленості сторін.
Обмеження за статутом. Статут може вимагати згоди інших учасників на відчуження частки або її заставу. Тому перед підписанням угоди слід перевірити чинну редакцію статуту, корпоративні домовленості та наявні обтяження корпоративних прав.
2. Вихід учасника з товариства
Учасник із часткою меншою за 50% може вийти з товариства без згоди інших учасників. Учаснику з часткою 50% або більше потрібна згода інших учасників; законом передбачено місячний строк для вирішення питання про таку згоду.
Товариство має виплатити колишньому учаснику вартість його частки протягом одного року з дня, коли дізналося або мало дізнатися про вихід, якщо інший строк не встановлений статутом. Розрахунок здійснюється виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток товариства пропорційно до частки учасника станом на день, що передує поданню заяви про вихід.
Вихід учасника підлягає державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Для державної реєстрації підпис на заяві про вихід має бути засвідчений відповідно до вимог закону.
3. Зміна статутного капіталу
Збільшення капіталу. Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів можливе після повної сплати учасниками раніше заявлених вкладів. Загальні збори визначають суму збільшення та строк внесення додаткових вкладів учасниками, але цей строк не може перевищувати одного року. Якщо рішення передбачає залучення третіх осіб, для них може бути встановлено додатковий строк до шести місяців після завершення строку для учасників. Протягом одного місяця після закінчення строку внесення вкладів загальні збори затверджують результати збільшення статутного капіталу та нові розміри часток.
Зменшення капіталу. Після рішення про зменшення статутного капіталу товариство протягом 10 днів письмово повідомляє кредиторів, вимоги яких не забезпечені заставою, гарантією чи порукою. Такі кредитори мають 30 днів для заявлення передбачених законом вимог, зокрема про додаткове забезпечення або дострокове виконання зобов’язання.
Санкційний аспект. Закон України «Про санкції» серед можливих спеціальних економічних обмежень передбачає заборону збільшення статутного капіталу для певних компаній з іноземною участю або під іноземним контролем. Така заборона не застосовується автоматично лише на підставі громадянства учасника: перед збільшенням капіталу потрібно встановити, чи діє щодо конкретної особи, держави або компанії відповідне санкційне рішення.
4. Зміна директора / виконавчого органу
За Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» припинення повноважень одноосібного виконавчого органу пов’язується з обранням нового директора. Тому корпоративне рішення про заміну керівника має передбачати як припинення повноважень попереднього керівника, так і призначення нового.
Відносини з директором можуть оформлюватися трудовим договором або цивільно-правовим договором відповідно до закону та статуту. Зміна керівника підлягає державній реєстрації в ЄДР.
Якщо новий директор є іноземцем, окремо слід перевірити наявність РНОКПП, умови працевлаштування іноземця в Україні, міграційні документи та банківські повноваження. Ці питання не змінюють корпоративну процедуру призначення, але можуть впливати на фактичний початок роботи директора в Україні.
Пов’язана стаття: Іноземний директор української компанії
5. Внесення змін до статуту
За загальним правилом рішення про внесення змін до статуту приймається трьома чвертями голосів усіх учасників, які мають право голосу з цього питання, якщо законом не встановлено суворішої вимоги.
Окремі положення, зокрема щодо обмеження права на відчуження частки або спеціального порядку реалізації переважного права, можуть вимагати одностайного рішення всіх учасників. Тому необхідну кількість голосів слід визначати не лише за загальним правилом, а й за нормою, яка регулює конкретну зміну.
Нова редакція статуту або зміни до нього оформлюються у передбаченій законом формі та подаються для державної реєстрації, якщо вони стосуються відомостей, що підлягають внесенню до ЄДР, або самого установчого документа.
6. Державна реєстрація змін у ЄДР
Порядок реєстрації визначає Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Конкретний пакет документів залежить від виду зміни: для переходу частки це може бути акт приймання-передачі, для виходу — заява про вихід, для внесення змін до статуту або зміни керівника — відповідне корпоративне рішення та інші документи, передбачені законом.
| Варіант | Строк | Вартість у 2026 році |
|---|---|---|
| Стандартна реєстрація | 1 робочий день | 1 000 грн |
| Прискорена | 6 годин | 2× стандартного збору |
| Термінова | 2 години | 5× стандартного збору |
| Електронне подання, якщо доступне для відповідної дії | 1 робочий день | 750 грн |
Стандартний адміністративний збір становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з округленням до найближчих 10 грн. Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328 грн, тому стандартний збір становить 1 000 грн.
Якщо учасником товариства є іноземна юридична особа, може знадобитися витяг або інший документ із реєстру країни її реєстрації.
7. Кінцевий бенефіціарний власник (КБВ): оновлення даних
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» зобов’язує юридичних осіб мати актуальну інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності.
Пряме або опосередковане володіння 25% або більше статутного капіталу чи прав голосу є ознакою вирішального впливу, але КБВ визначається за фактичним контролем, а не лише за формальним розміром частки.
У разі зміни структури власності застосовуються такі строки:
| Крок | Хто виконує | Строк |
|---|---|---|
| Повідомити юридичну особу про обставини, що змінюють дані про КБВ або структуру власності | особа, яка має відповідну інформацію / учасник, який здійснює контроль | 5 робочих днів |
| Подати оновлені відомості до ЄДР | юридична особа | 30 робочих днів від виникнення змін |
| Виправити виявлену неточність | юридична особа | 3 робочі дні від виявлення |
Окремо потрібно своєчасно оновити KYC/AML-дані в обслуговуючому банку. Конкретний пакет документів визначається правилами банку, але зазвичай включає актуальну структуру власності та документи, що підтверджують зміни.
8. Санкційні обмеження для учасників ТОВ
Санкційна перевірка не повинна обмежуватися пошуком особи в санкційних переліках. Закон України «Про санкції» передбачає різні види обмежень, а правові наслідки залежать від конкретної санкції, строку її дії та особи, щодо якої вона застосована.
Для осіб, пов’язаних із Російською Федерацією, додатково слід враховувати Постанову Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» № 187. Вона встановлює мораторій на визначені правочини за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором, у тому числі щодо корпоративних прав, але містить винятки. Тому можливість продажу, виходу або іншої операції щодо частки за наявності зв’язку з Російською Федерацією потрібно перевіряти з урахуванням фактичних обставин та чинної редакції Постанови.
Для білоруських учасників слід перевіряти персональні й секторальні санкції та інші спеціальні обмеження, які можуть діяти щодо конкретної особи або операції.
Якщо на сторону також поширюються санкційні режими ЄС, США чи іншої держави, їх потрібно перевіряти окремо. Державна реєстрація в Україні не скасовує цих паралельних вимог.
9. Антимонопольне погодження
Закон України «Про захист економічної конкуренції» вимагає попереднього дозволу Антимонопольного комітету України (АМКУ), якщо операція призводить до концентрації, зокрема до набуття контролю над компанією, а фінансові показники її учасників перевищують установлені пороги.
| Критерій | Порогові значення |
|---|---|
| Поріг A | Сукупна вартість активів або обсяг реалізації всіх учасників у світі > 30 млн євро, і щонайменше у двох учасників в Україні > 4 млн євро у кожного |
| Поріг B | Вартість активів або обсяг реалізації в Україні хоча б одного учасника > 8 млн євро, а світовий обсяг реалізації хоча б одного іншого учасника > 150 млн євро |
Досягнення або перевищення 25% чи 50% голосів у вищому органі управління компанії прямо віднесено законом до випадків концентрації. Водночас контроль може виникати й на підставі інших прав або домовленостей, тому сам розмір частки не завжди є визначальним.
За інформацією АМКУ, спрощена процедура може тривати 25 днів. У стандартній процедурі слід враховувати етап перевірки повноти заяви та 30-денний строк її розгляду; на практиці це може становити до 45 днів від подання. Якщо відкрито справу про концентрацію, поглиблений розгляд може тривати до трьох місяців. Завершувати операцію до отримання обов’язкового дозволу не слід.
10. Нотаріат, апостиль та переклад іноземних документів
Не кожен корпоративний документ, виданий за кордоном, автоматично потребує апостиля. Вимога залежить від виду документа, країни його походження та міжнародних договорів України.
Якщо документ виданий у державі, щодо якої у відносинах з Україною застосовується Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, для такого офіційного документа зазвичай достатньо апостиля. Якщо Конвенція не застосовується, може бути потрібна консульська легалізація. Водночас міжнародний договір України з окремою державою може взагалі звільняти документ від додаткової легалізації.
На практиці для реєстраційних дій найчастіше перевіряють:
- витяг або інший документ із реєстру іноземної юридичної особи;
- довіреність на представника в Україні;
- інший іноземний корпоративний або нотаріальний документ, якщо він подається українському реєстратору чи нотаріусу.
Іноземний документ, що подається українському органу, має бути перекладений українською мовою, а переклад — належно засвідчений. Послідовність нотаріального засвідчення, отримання апостиля або проходження легалізації та перекладу залежить від країни видачі й виду документа, тому її варто визначити до оформлення документа за кордоном.
11. Оподаткування та валютні обмеження
Податкові наслідки продажу частки залежать насамперед від того, ким є продавець — фізичною чи юридичною особою-нерезидентом, а також від статусу покупця, структури операції та міжнародного договору, що до неї застосовується.
Фізична особа-нерезидент. Продаж корпоративних прав належить до операцій з інвестиційними активами за Податковим кодексом України. Позитивний фінансовий результат від таких операцій оподатковується ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 5%. Якщо операція здійснюється через професійного торговця цінними паперами, зокрема банк, він виконує функції податкового агента відповідно до Податкового кодексу України. В інших випадках фізична особа, як правило, самостійно декларує інвестиційний результат.
Юридична особа-нерезидент. Дохід від відчуження корпоративних прав в українській компанії може вважатися доходом із джерелом походження з України. У разі виплати такого доходу нерезиденту український платник за загальним правилом пункту 141.4 Податкового кодексу утримує податок за ставкою 15%, якщо спеціальна норма або чинний міжнародний договір не передбачає інше. Для конкретної угоди слід окремо визначити базу оподаткування, статус покупця та право на пільгу за договором про уникнення подвійного оподаткування.
Валютні обмеження. Під час дії воєнного стану транскордонні розрахунки потрібно перевіряти за Постановою Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 у чинній редакції. Можливість здійснення конкретного платежу залежить від напряму переказу, джерела коштів, статусу сторін та інших умов. Порядок оплати й можливість переказу коштів нерезиденту варто погодити з обслуговуючим банком до узгодження остаточних платіжних умов.
Часті запитання
Чи може іноземець продати частку в українському ТОВ без згоди інших учасників?
Як правило, так, але спочатку потрібно дотриматися процедури реалізації переважного права інших учасників, якщо статут не встановлює інший порядок. Окремо слід перевірити, чи не вимагає статут згоди інших учасників на відчуження частки.
Які документи потрібні для реєстрації нового учасника в ЄДР?
Пакет залежить від підстави переходу частки. У разі відчуження на підставі договору ключовим реєстраційним документом зазвичай є акт приймання-передачі частки з нотаріально засвідченими підписами; також подається реєстраційна заява та інші документи, передбачені Законом про державну реєстрацію. Для іноземної юридичної особи можуть додатково знадобитися належно засвідчений витяг із реєстру та переклад українською.
Що таке КБВ і коли треба оновлювати відомості про нього в ЄДР?
КБВ — це фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на юридичну особу. Частка або права голосу від 25% є однією із законодавчих ознак вирішального впливу, але також оцінюється фактичний контроль. Після зміни структури власності компанія має оновити відомості про КБВ у межах установлених законом строків.
Чи потрібне погодження АМКУ при продажу частки в ТОВ?
Не завжди. Дозвіл потрібен, якщо угода є концентрацією та фінансові показники учасників перевищують пороги, встановлені Законом України «Про захист економічної конкуренції». Набуття 25% або 50% голосів є типовим випадком концентрації, але контроль може виникати й за інших умов.
Що змінюється при заміні директора в ТОВ з іноземним капіталом?
Зміна оформлюється корпоративним рішенням і реєструється в ЄДР. Якщо новий директор — іноземець, додатково потрібно перевірити РНОКПП, умови його працевлаштування в Україні, підстави для перебування в Україні та банківські повноваження.
Як DLF може допомогти
Адвокатська фірма DLF підтримує іноземні компанії та інвесторів під час зміни структури українського бізнесу: від продажу або перерозподілу часток, зміни директора та статуту до оновлення КБВ, санкційної перевірки, підготовки корпоративних документів, нотаріального оформлення, державної реєстрації, антимонопольного погодження та структурування транскордонних розрахунків. Релевантні напрями роботи DLF — корпоративне право / M&A, а також антимонопольне та конкурентне право.
Ігор Дикунський, LL.M., адвокат, партнер — DLF attorneys-at-law
Контакти: +380 44 384 24 54, info@dlf.ua.
Цей матеріал призначений для загального ознайомлення. Застосування описаних підходів залежить від обставин конкретної ситуації та потребує окремої правової оцінки.