Ліцензування українських оборонних технологій за кордоном

Надання іноземному партнеру ліцензії на українську оборонну технологію потребує врегулювання прав інтелектуальної власності та дотримання вимог експортного контролю. Ліцензія визначає право використання технології, а дозвіл Державної служби експортного контролю України (ДСЕКУ) надає право на її контрольований експорт. Якщо технологія містить відомості, що становлять державну таємницю, додатково застосовуються вимоги щодо охорони такої інформації.

Стаття призначена для українських розробників і оборонних підприємств, іноземних виробників та інвесторів, які планують ліцензування, спільне виробництво або технологічне партнерство. Вона пояснює, як перевірити належність прав, обрати договірну модель і визначити необхідні дозволи до початку технічного обміну.

1. Що означає ліцензування оборонних технологій за кордоном

2. Хто володіє правами на оборонну технологію

3. Ліцензійний договір і дозвіл ДСЕКУ

4. Експортний контроль під час передачі оборонних технологій

5. Спеціальний порядок міжнародних передач під час воєнного стану

6. Ліцензування державних оборонних технологій

7. Секретні винаходи та державна таємниця

8. Ключові умови ліцензійного договору з іноземним партнером

9. Що перевірити перед початком виробництва за кордоном

Часті запитання

Як DLF може допомогти

1. Що означає ліцензування оборонних технологій за кордоном

Під ліцензуванням у цьому контексті розуміють надання іноземному партнеру права використовувати технологію в погоджених межах.

Ліцензійний договір визначає, які об’єкти інтелектуальної власності (ІВ), зокрема винаходи, програмне забезпечення, технічну документацію або ноу-хау, може використовувати ліцензіат, якими способами, на якій території та протягом якого строку. Ліцензіар має підтвердити право видавати таку ліцензію.

Перед передачею потрібно визначити, чи підпадають технологія та конкретна операція під державний експортний контроль і чи застосовується спеціальний порядок або передбачений законом виняток.

Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» № 143-V не поширюється на трансфер технологій та здійснення майнових прав ІВ суб’єктами, що входять до складу сектору безпеки і оборони.

2. Хто володіє правами на оборонну технологію

Ліцензію надає правовласник або належно уповноважена ним особа. Належність прав залежить від виду об’єкта, обставин його створення, джерела фінансування та умов договорів. Для результатів, створених військовослужбовцями, діють спеціальні правила Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та профільного законодавства про ІВ.

Закон України «Про оборонні закупівлі» № 808-IX закріплює державну власність на виробничі потужності та об’єкти ІВ, створені за державні кошти в результаті виконання оборонних закупівель. Перед укладенням ліцензійного договору слід визначити, які розробки виконавець мав раніше, а які результати створив за державним контрактом.

Для винаходів, корисних моделей і промислових зразків військовослужбовців важливо перевірити виконання встановлених законом реєстраційних процедур. Якщо уповноважений орган не виконав відповідних вимог протягом чотирьох місяців після одержання повідомлення про створення об’єкта, право на реєстрацію може перейти до винахідника, автора або його правонаступника.

3. Ліцензійний договір і дозвіл ДСЕКУ

Для передачі контрольованих технічних даних потрібно отримати належний дозвільний документ ДСЕКУ.

Цивільний кодекс України розрізняє, зокрема, виключні, одиничні та невиключні ліцензії. Виключна ліцензія надається одному ліцензіату та виключає власне використання об’єкта ліцензіаром у ліцензованій сфері. Одинична ліцензія також надається одному ліцензіату, але ліцензіар зберігає право використання. Невиключна ліцензія допускає використання ліцензіаром і надання ліцензій іншим особам; вона вважається погодженою, якщо договір не передбачає іншого.

Передача креслень чи вихідного коду, навчання та консультації можуть бути контрольованими передачами навіть без фізичного переміщення обладнання через кордон.

За ліцензією партнер отримує право використання у визначених межах, а майнові права залишаються у правовласника. У разі відчуження ці права переходять до набувача повністю або в погодженому обсязі.

4. Експортний контроль під час передачі оборонних технологій

Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» № 549-IV охоплює не лише поставки обладнання. Технології військового призначення включають спеціальну інформацію, крім загальнодоступної, необхідну для розроблення, виробництва чи використання військових виробів або надання військових послуг. Вона може передаватися як технічні дані або технічна допомога. До останньої належать, зокрема, навчання і технічні консультації; для технологій подвійного використання також перевіряють відповідні контрольні списки.

Дозвіл може бути разовим, генеральним або відкритим. Умови та строк його дії залежать від передбачених міжнародних передач.

Порушення вимог експортного контролю може спричинити штрафи та скасування дозвільних документів.

5. Спеціальний порядок міжнародних передач під час воєнного стану

Із 8 липня 2026 року діє спеціальний порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2026 року № 875. Він охоплює такі категорії:

• військові товари, внесені до контрольного списку та прийняті на озброєння або кодифіковані як предмет постачання;
• товари з Єдиного списку подвійного використання, які можуть застосовуватися для розроблення, виробництва або використання військових товарів, прийнятих на озброєння або кодифікованих;
• товари поза контрольними списками у випадках застосування всеохоплюючого контролю, якщо їх прийнято на озброєння або кодифіковано;
• технології військового призначення та технології, внесені до Єдиного списку товарів подвійного використання.

До пакета, який подається на отримання дозволу, включаються документи про правові підстави або намір передачі, державні гарантії, відповідність іноземного учасника встановленим вимогам, визначення вартості та сплату за видачу дозволу.

Drone Deal. Для держав, які уклали з Україною відповідні міжнародні договори або інші двосторонні документи щодо оборонного виробництва, постачання чи технологічного обміну, передбачено розгляд без Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Однак винятки зберігаються, зокрема для критичних товарів чи технологій, випадків часткового ембарго та застережень за результатами міжвідомчого узгодження. Дозвіл ДСЕКУ та інші обов’язкові погодження не скасовуються.

Державні гарантії. Документ держави-імпортера має підтверджувати надання права використання без відчуження майнових прав ІВ або продажу технології, крім передбачених порядком випадків. Подальша передача товарів, технологій, документації або пов’язаних послуг потребує попереднього письмового дозволу ДСЕКУ. Виробництво обмежується кількістю та умовами договору. Інформацію й результати модифікацій та вдосконалень виготовлених товарів передають Україні.

Плата за дозвіл. За оформлення та видачу дозволу на експорт технології за цим режимом встановлено плату. Її визначають за кількістю товарів, виробництво яких передбачено ліцензією або іншим належним документом, і цінами оборонних закупівель. Якщо протягом останніх шести місяців відповідних закупівель не було, застосовують висновок експерта або звіт про оцінку.

Передача до третіх держав. Для передачі товарів, виготовлених із застосуванням переданої технології, потрібен попередній письмовий дозвіл ДСЕКУ. Порядок також передбачає сплату встановленої законодавством частки вартості виготовлених товарів за відповідними контрактами. У договорі з партнером варто визначити порядок погодження таких операцій, розрахунку платежів та розподілу витрат.

Мінімальна вартість експорту. Спеціальний порядок передбачає експорт охоплених ним товарів на суму не менше 15 млн грн. Для складових частин і комплектувальних виробів цей грошовий поріг не діє, проте вимоги щодо отримання дозволу зберігаються.

6. Ліцензування державних оборонних технологій

Для державних оборонних технологій діють два механізми: експериментальний проєкт Міноборони та порядок ліцензування державних об’єктів ІВ. Вибір механізму залежить від належності прав, виду технології та майбутнього використання.

Експериментальний проєкт Міністерства оборони

Механізм, запроваджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2025 року № 1310, стосується технологій, розроблених у системі Міноборони, Збройних Сил і Держспецтрансслужби, виключні майнові права на які належать Міноборони. Право використання для оборонного виробництва надається безоплатно на підставі договору. Якщо кілька заявників заінтересовані у використанні однієї технології, Міноборони надає право кожному, хто відповідає встановленим вимогам, у порядку надходження повідомлень про заінтересованість.

Одержувач має відповідати хоча б одному з установлених критеріїв, зокрема бути постачальником служби державного замовника Міноборони або виконавцем оборонного контракту, мати статус критично важливого для забезпечення потреб військових формувань чи бути включеним до відповідного електронного реєстру. Строк укладення договору не повинен перевищувати 14 робочих днів від надходження повідомлення про заінтересованість або повторного повідомлення після ознайомлення з документацією.

За загальним правилом право використання діє лише в Україні. Оборонним відомствам держав НАТО може надаватися право використання технології, зокрема із субліцензуванням та модифікацією. Метою може бути виробництво товарів для передання Україні як військово-технічної допомоги або вдосконалення товарів, виробництва чи технології за умови доступності результатів для Міноборони. Договір укладають з урядом та/або оборонним відомством держави НАТО; у ньому можна передбачити надання прав визначеним іноземним компаніям. Право іноземної приватної компанії на використання технології має бути передбачене таким договором; самого розташування компанії в державі НАТО для набуття цього права недостатньо.

Порядок ліцензування державних об’єктів ІВ

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2026 року № 834 встановлює, як Міноборони та інші визначені законом органи управління військовим майном видають ліцензії на об’єкти ІВ, що належать державі в особі цих органів. Вони можуть діяти безпосередньо або через уповноважені структури. Ліцензії можуть отримувати й іноземні юридичні особи, якщо немає встановлених обмежень, зокрема санкційних та пов’язаних із державою-агресором. Договори з іноземними одержувачами укладають із дотриманням експортного контролю; для секретної інформації додатково діє режим державної таємниці.

Виключні та одиничні ліцензії на об’єкти ІВ для використання в господарській діяльності видають лише за конкурсом. Невиключні ліцензії можуть надаватися без конкурсного відбору на рівних умовах заявникам, які відповідають установленим вимогам, якщо орган не вирішив проводити відбір.

7. Секретні винаходи та державна таємниця

Якщо технологія містить відомості, віднесені до державної таємниці, застосовується Закон України «Про державну таємницю» № 3855-XII. Ліцензія чи експортний дозвіл не дають права розкривати секретну інформацію.

Передача секретної інформації або її матеріальних носіїв іноземній державі чи міжнародній організації допускається лише на одній із таких підстав:

• міжнародний договір, згоду на обов’язковість якого надала Верховна Рада України;
• письмове мотивоване розпорядження Президента України.

Чи може документ у межах Drone Deal бути підставою для передачі державної таємниці, залежить від його змісту та виконання спеціальних умов закону.

Доступ іноземців до державної таємниці допускається у виняткових випадках на підставі міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надала Верховна Рада України, або письмового розпорядження Президента за встановленою законом процедурою. Для участі приватної іноземної компанії потрібно визначити законні підстави доступу її працівників та виконати застосовні до компанії вимоги щодо охорони секретної інформації.

Підприємству, яке має отримати в Україні дозвіл Служби безпеки України на діяльність, пов’язану з державною таємницею, потрібно виконати встановлені організаційні та режимні вимоги. Дозвіл видають не більше ніж на п’ять років. Його не надають, якщо керівник не є громадянином України або не має допуску до державної таємниці.

Секретний винахід. Секретність винаходу не робить державу його правовласником. Потрібно перевірити правовласника та спеціальні правила Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Для ліцензування секретного винаходу потрібні погодження Державного експерта з питань таємниць і належний доступ одержувача до такого винаходу.

8. Ключові умови ліцензійного договору з іноземним партнером

У договорі потрібно узгодити обсяг використання, територію, строк, винагороду та допустимі подальші передачі. Для оборонної технології ці умови слід зіставити з експортними дозволами і державними гарантіями. Вибір іноземного права для ліцензійного договору не звільняє учасників від застосовних українських публічно-правових вимог. Йдеться про експортний контроль і необхідні дозволи; спеціальний порядок передач під час воєнного стану, якщо операція здійснюється за ним; законодавство про державну таємницю за наявності секретної інформації; спеціальні правила розпорядження технологіями, права на які належать державі, якщо застосовується відповідний механізм.

Вид ліцензії та територія. Якщо вид ліцензії не визначено, вона вважається невиключною. Якщо не визначено територію використання, за загальним правилом ліцензія діє лише в Україні. Для виробництва за кордоном територію потрібно погодити прямо.

Строк. За загальним правилом Цивільного кодексу України, якщо строк не погоджено, договір діє до закінчення дії майнових прав, але не більше п’яти років. Якщо за шість місяців до спливу цього п’ятирічного строку жодна сторона письмово не повідомить, що не бажає продовжувати договір, він продовжується на невизначений час. Після цього сторона може відмовитися від нього, письмово попередивши іншу за шість місяців або за довший погоджений строк. Ліцензія не подовжує строк чинності прав ІВ.

Субліцензування. Потрібно погодити право на субліцензію та отримати письмову згоду ліцензіара. За дії субліцензіата перед ліцензіаром відповідає ліцензіат, якщо ліцензійний договір не встановлює іншого. Для залучення підрядника субліцензія потрібна не завжди: для авторських творів закон допускає за певних умов участь третіх осіб без субліцензії.

Державні гарантії та вдосконалення. Для передач за спеціальним порядком договір слід узгодити з гарантіями держави-імпортера щодо подальших передач, обсягів виробництва та надання Україні інформації про зміни. Належність прав на вдосконалення й обсяг їх використання варто врегулювати в договорі.

Збереження або відчуження прав. Базовою умовою спеціального порядку є надання права використання без відчуження майнових прав або продажу технології. Порядок передбачає винятки; питання відчуження прав чи продажу технологій може розглядати Міжвідомча комісія.

9. Що перевірити перед початком виробництва за кордоном

Перед підписанням угоди з іноземним виробником варто перевірити:

• Належність прав. Підтвердити правовласника, повноваження ліцензіара, наявність державного фінансування та виконання необхідних реєстраційних процедур.
• Секретність. Визначити, чи є державна таємниця, на якій підставі можливі передача та доступ і чи потрібне погодження щодо секретного винаходу.
• Документи ДСЕКУ. Визначити застосовну процедуру та отримати необхідний дозвіл до початку контрольованої передачі.
• Статус держави-партнера. Перевірити застосовність Drone Deal та випадки, коли розгляд Міжвідомчою комісією зберігається.
• Обсяг використання. Погодити територію, кількість виробів, строк і межі використання без відчуження прав або законні підстави для іншої моделі.
• Платежі й подальші передачі. Врахувати плату за дозвіл на експорт технології, умови передачі виготовлених товарів третім державам та попередній дозвіл ДСЕКУ.
• Субпідрядники. Визначити, чи потрібна субліцензія, які права одержує підрядник і хто відповідає за його дії.
• Санкційна перевірка. Перевірити не лише кінцевого одержувача, а й посередників, власників, керівників та інших учасників відповідно до застосовних вимог.

Часті запитання

Чи замінює ліцензійний договір дозвіл ДСЕКУ?

Ні. Договір визначає право використання ІВ, але не дозволяє розпочати контрольований експорт технології. Для передачі технічних даних, навчання чи консультацій потрібно перевірити дозвільні вимоги та, за потреби, попередньо отримати належний документ ДСЕКУ.

Чи може іноземна компанія виробляти продукцію за українською оборонною технологією?

Так, якщо вона має належні права використання і виконано застосовні дозвільні та безпекові вимоги. Базовою моделлю є використання без відчуження майнових прав, із державними гарантіями та погодженими обсягами виробництва, з урахуванням передбачених порядком винятків.

Чи скасовує Drone Deal експортний контроль?

Ні. Він може усунути розгляд заяви Міжвідомчою комісією, але не дозвіл ДСЕКУ чи інші необхідні погодження. Навіть для держави-партнера комісія залучається у передбачених порядком випадках, зокрема щодо критичних товарів і за наявності застережень за результатами міжвідомчого узгодження.

Що змінюється, якщо технологія містить державну таємницю?

Додатково застосовуються правила передачі секретної інформації та доступу до неї. Для іноземної держави або міжнародної організації потрібні міжнародний договір зі згодою Верховної Ради або письмове мотивоване розпорядження Президента за встановленою процедурою. Для фізичних осіб і приватних компаній необхідно визначити законні підстави доступу; для секретного винаходу також потрібне погодження Державного експерта.

Кому належать результати, створені військовослужбовцями?

За загальним правилом майнові права на результати, створені у зв’язку з виконанням службових обов’язків, належать державі в особі визначеного законом органу, якщо закон не передбачає іншого. Для авторських творів права переходять із моменту створення. Для винаходів, корисних моделей та промислових зразків потрібно додатково перевірити реєстраційні правила і можливий перехід права на реєстрацію до автора. Особисті немайнові права залишаються за творцем.

Як DLF може допомогти

DLF супроводжує українських розробників оборонних технологій, іноземних виробників та інвесторів під час перевірки належності прав, підготовки ліцензійних договорів і структурування технологічної співпраці. Команда допомагає оцінити вимоги експортного контролю, державної таємниці й санкцій, а також підготувати документи для відповідних процедур. Профільні напрями роботи охоплюють право інтелектуальної власності та договірне право.

Юрій Динис, радник, адвокат, DLF attorneys-at-law.

Контакти: +380 44 384 24 54, info@dlf.ua.

Матеріал призначений для загального ознайомлення. Застосування описаних правил залежить від обставин конкретної операції та потребує окремої правової оцінки.