Благодійні організації та громадські об’єднання в Україні

В Україні благодійні організації та громадські об’єднання створюють за різними законами. Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає три види таких організацій — благодійне товариство, благодійну установу та благодійний фонд. Закон України «Про громадські об’єднання» визначає дві організаційно-правові форми громадських об’єднань — громадську організацію та громадську спілку.

Матеріал адресований іноземним благодійникам, міжнародним фондам, компаніям, донорам та ініціативним групам, які планують створити або фінансувати неприбуткову організацію в Україні. Від обраної форми залежать органи управління, вимоги до засновників, процедура реєстрації, порядок використання пожертв і податкова звітність.

1. Організаційні форми благодійних організацій та громадських об’єднань

2. Засновники та іноземна участь

3. Державна реєстрація організацій в Україні

4. Неприбутковий статус організації

5. Розкриття відомостей про кінцевих бенефіціарних власників

6. Фінансування та звітність організацій

7. Іноземні працівники та волонтери

Часті запитання

Як DLF може допомогти

1. Організаційні форми благодійних організацій та громадських об’єднань

Вибір між благодійною організацією і громадським об’єднанням залежить насамперед від мети діяльності. Благодійна організація надає допомогу у визначених законом сферах, зокрема освіті, охороні здоров’я, соціальному захисті та культурі. Громадське об’єднання створюють для здійснення й захисту прав і свобод та задоволення суспільних інтересів; одержання прибутку не є його основною метою.

У таблиці порівняно організації зі статусом юридичної особи.

Благодійне товариство створюють щонайменше дві особи; воно діє на підставі статуту. Благодійну установу можуть заснувати одна або кілька осіб, які передають визначені установчим актом активи. Її вищим органом управління є наглядова рада, а засновники не беруть участі в управлінні установою. Благодійний фонд може бути заснований однією або кількома особами, має учасників і діє за статутом; його вищим органом є загальні збори учасників.

Обидва види громадських об’єднань можуть діяти зі статусом юридичної особи або без нього. Без цього статусу об’єднання не відкриває рахунки, не набуває майно й не укладає договори від власного імені як самостійна юридична особа. Якщо органи управління не створюють, засновники уповноважують одну або кількох осіб представляти об’єднання у відносинах з державою та іншими особами. Така форма може підходити ініціативним групам, яким не потрібні самостійні фінансові операції.

2. Засновники та іноземна участь

Засновниками благодійних організацій можуть бути дієздатні фізичні особи та юридичні особи приватного права, зокрема іноземці й іноземні юридичні особи. Закон виключає з кола засновників органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інших юридичних осіб публічного права.

Іноземці та особи без громадянства, які законно перебувають в Україні, можуть засновувати громадську організацію на рівних умовах із громадянами України. Мінімальний вік засновника становить 18 років, а для молодіжних і дитячих організацій — 14 років. Особа, визнана судом недієздатною, не може бути засновником.

Громадську спілку засновують юридичні особи приватного права, зокрема іноземні компанії. Засновниками не можуть бути політичні партії, юридичні особи, щодо яких прийнято рішення про припинення або які перебувають у процесі припинення, а також юридичні особи, єдиним засновником яких є одна й та сама особа. Окреме обмеження стосується засновника або власника істотної участі юридичної особи, внесеного до переліку осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю, або щодо якого застосовано міжнародні санкції.

Для благодійного товариства та кожного виду громадського об’єднання необхідні щонайменше двоє засновників. Благодійну установу і благодійний фонд можна заснувати однією особою.

3. Державна реєстрація організацій в Україні

Порядок і строки державної реєстрації визначає Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Для громадських об’єднань загальний строк розгляду документів становить до трьох робочих днів. Для об’єднань зі статусом юридичної особи цей строк за потреби можуть продовжити, але не більш як на 15 робочих днів. Благодійні організації реєструють за загальним правилом протягом 24 годин після надходження документів без урахування вихідних і святкових днів.

Для створення організації зі статусом юридичної особи пакет документів залежить від її форми й складу засновників та включає:

• заяву встановленої форми;
• примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення засновників про створення організації;
• реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах) — для громадського об’єднання;
• структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства України;
• відомості про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) або його відсутність та структуру власності у передбаченому законом обсязі;
• статут або установчий акт, якщо організація діє на підставі власного установчого документа;
• відомості про керівні органи та осіб, уповноважених на реєстраційні дії, — для громадського об’єднання;
• документи для ідентифікації КБВ, якщо їх подання потрібне за законом.

Якщо засновником є іноземна юридична особа, додатково подають документ про її реєстрацію в країні місцезнаходження, виданий не раніше ніж за один місяць до подання. Для іноземних документів потрібні консульська легалізація чи апостиль, якщо міжнародний договір не встановлює іншого, та належно засвідчений переклад українською мовою. Первинна державна реєстрація цих організацій безоплатна.

Строк подання документів на реєстрацію громадського об’єднання. Документи потрібно подати протягом 60 календарних днів від дня установчих зборів. Якщо строк пропущено, об’єднання не вважається утвореним і процедуру заснування необхідно повторити.

Модельний статут громадської організації. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2025 року № 460 запровадила експериментальний проєкт діяльності громадських організацій на підставі модельного статуту. Реєстрація через Дію вже доступна для засновників, які відповідають вимогам електронної послуги. Якщо серед засновників є іноземці, документи подають офлайн через територіальний орган Мін’юсту. Цей механізм не поширюється на благодійні організації або громадські спілки.

4. Неприбутковий статус організації

Неприбутковий податковий статус підтверджується включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр), який веде Державна податкова служба. Заяву можна подати також через державного реєстратора під час створення організації. Цей статус стосується податку на прибуток і не означає звільнення від усіх податків та обов’язкових платежів.

Податковий кодекс України встановлює такі загальні умови неприбутковості:

1. організацію створено та зареєстровано відповідно до закону, що регулює її вид;
2. доходи використовуються на утримання організації та реалізацію її статутних цілей;
3. установчий документ забороняє розподіл доходів між засновниками, учасниками, членами, працівниками, членами органів управління та пов’язаними з ними особами; оплата праці, нарахування єдиного соціального внеску і фінансування дозволених статутних витрат не є розподілом доходу;
4. установчий документ передбачає передачу активів при припиненні одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду чи зарахування до доходу бюджету;
5. організацію внесено до Реєстру за рішенням органу ДПС.

Заяву за формою 1-РН подають до органу ДПС; рішення ухвалюють протягом трьох робочих днів після отримання документів. Організація, включена до Реєстру, вважається неприбутковою з дня державної реєстрації, якщо документи подано під час реєстрації або протягом 10 днів із дня її проведення.

Для благодійних організацій діє окреме обмеження: адміністративні витрати не можуть перевищувати 20% доходу за поточний рік. Компенсації та інші виплати працівникам, пов’язані зі статутними цілями, не є підставою для виключення з Реєстру, якщо вони передбачені установчими та/або організаційно-розпорядчими документами, не суперечать законодавству про благодійність і не перевищують 25% фактично понесених адміністративних витрат за звітний рік.

У разі самостійного виявлення порушення податкових вимог неприбутковості організація повинна подати звіт за встановлений період і сплатити податок на прибуток, розрахований із суми операцій нецільового використання активів. Її виключають із Реєстру, а платником податку на прибуток вона стає з першого дня місяця, наступного за місяцем порушення.

5. Розкриття відомостей про кінцевих бенефіціарних власників

Благодійні організації та громадські об’єднання зі статусом юридичної особи повинні мати й подавати відомості про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності. Визначальним є фактичний вирішальний вплив фізичної особи; сам статус засновника не робить її КБВ. Якщо такого впливу немає, державного реєстратора повідомляють про відсутність КБВ із належним обґрунтуванням.

За загальним правилом про зміни відомостей щодо КБВ та структури власності повідомляють протягом 30 робочих днів із дня їх виникнення. Виявлені неповноту, неточності або помилки виправляють не пізніше трьох робочих днів після виявлення.

6. Фінансування та звітність організацій

Благодійні організації можуть отримувати пожертви, гранти, майно за заповітом та інші не заборонені законом надходження. Вони також можуть здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, якщо вона сприяє досягненню статутних цілей. Розподіляти прибуток між засновниками, працівниками, членами органів управління та пов’язаними з ними особами заборонено; це не виключає законної оплати праці й дозволених витрат. Організації складають і подають фінансову, статистичну та іншу обов’язкову звітність.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом, або через створені юридичні особи. Діяльність має відповідати його меті та сприяти її досягненню. Такі об’єднання ведуть бухгалтерський облік, складають фінансову й статистичну звітність та виконують податкові обов’язки. Отримувачі державної чи місцевої бюджетної підтримки подають та оприлюднюють звіти про цільове використання коштів.

Іноземні пожертви та гранти для благодійних організацій і громадських об’єднань зі статусом юридичної особи загалом допустимі. Під час їх отримання слід враховувати походження коштів, вимоги фінансового моніторингу, санкційні обмеження, цільове використання допомоги та умови грантової програми. Донор може встановлювати додаткові вимоги до звітності в договорі.

7. Іноземні працівники та волонтери

Оплачувані працівники. За Законом України «Про зайнятість населення» роботодавець за загальним правилом отримує дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в територіальному органі служби зайнятості. За загальним правилом дозвіл видають на строк трудового договору, але не більш як на два роки. Він не потрібен, зокрема, особам, які постійно проживають в Україні, особам, які отримали статус біженця, додатковий або тимчасовий захист в Україні, та іноземцям, які прибули для участі в реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги.

Волонтери. Закон України «Про волонтерську діяльність» дозволяє дієздатним іноземцям та особам без громадянства, які законно перебувають в Україні, здійснювати волонтерську діяльність. Для безоплатного волонтерства дозвіл на застосування праці не потрібен. Іноземних волонтерів залучають через організації та установи, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, інформацію про які розміщено на сайті Національної соціальної сервісної служби України (Нацсоцслужби). Про залучення письмово повідомляють Нацсоцслужбу протягом п’яти робочих днів, а про припинення волонтерської діяльності — Державну міграційну службу також протягом п’яти робочих днів.

Часті запитання

У чому ключова різниця між благодійним фондом і громадською організацією?

Благодійний фонд створюють для благодійної діяльності у визначених законом сферах. Громадська організація об’єднує фізичних осіб для захисту прав і свобод та задоволення суспільних інтересів. Для отримання неприбуткового податкового статусу обидві організації мають відповідати податковим вимогам і бути внесеними до Реєстру.

Чи може іноземець або іноземна компанія заснувати організацію в Україні?

Іноземці й іноземні юридичні особи приватного права можуть засновувати благодійні організації за дотримання вимог закону. Громадську організацію засновують фізичні особи, які за загальним правилом досягли 18 років; іноземці мають законно перебувати в Україні. Громадську спілку засновують юридичні особи приватного права. До подання документів перевіряють обмеження щодо конкретного засновника, зокрема санкційні.

Які умови для отримання неприбуткового статусу в ДПС?

Потрібні належне створення й державна реєстрація, заборона розподілу доходів, використання коштів на дозволені цілі та положення про передачу активів при припиненні неприбутковим організаціям відповідного виду або до бюджету. Статус підтверджує включення до Реєстру. Заяву за формою 1-РН можна подати також через державного реєстратора; ДПС за загальним правилом ухвалює рішення протягом трьох робочих днів.

Чи потрібен дозвіл на роботу для іноземних волонтерів?

Ні, для безоплатного волонтерства дозвіл на застосування праці іноземця не потрібен. Однак волонтер повинен законно перебувати в Україні, а організація має відповідати умовам залучення іноземних волонтерів і виконувати обов’язки щодо повідомлення державних органів.

Що таке «модельний статут» і кому він підходить?

Це затверджений Кабінетом Міністрів України установчий документ для громадських організацій у межах експериментального проєкту. Благодійні організації та громадські спілки цей механізм не використовують. Сам вибір модельного статуту не замінює включення до Реєстру для отримання неприбуткового податкового статусу.

Що відбувається з майном організації при ліквідації?

Після задоволення вимог кредиторів залишкові активи благодійної організації передають одній або кільком благодійним організаціям відповідно до установчих документів або рішення суду. До Державного бюджету їх спрямовують у визначених законом випадках за відсутності таких одержувачів. При саморозпуску громадського об’єднання майно передають іншим громадським об’єднанням на статутні чи благодійні цілі, а якщо відповідного рішення не прийнято — до державного або місцевого бюджету. В обох випадках враховують податкові вимоги неприбутковості; повертати залишкові активи засновникам як їхню частку не можна.

Як DLF може допомогти

Адвокатська фірма DLF підтримує міжнародні фонди, іноземні компанії, донорів та ініціаторів громадських проєктів на всіх етапах роботи в Україні: від вибору форми благодійної організації або громадського об’єднання та підготовки статуту до державної реєстрації, перевірки відомостей про КБВ, набуття й збереження неприбуткового статусу, супроводу грантових договорів, звітності та оформлення іноземних працівників. Правовий супровід забезпечують практики корпоративного права і податкового права DLF.

Ігор Дикунський, LL.M. — адвокат, партнер DLF attorneys-at-law.

Контакти: +380 44 384 24 54, [email protected].

Цей матеріал призначений для загального ознайомлення. Застосування описаних підходів залежить від обставин конкретної ситуації та потребує окремої правової оцінки.