Форс-мажор в Україні: правові аспекти

17 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Крім іншого, цей Закон передбачає віднесення «карантину» до форс-мажорних обставин.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. До таких обставин належать епідемії, війни або збройні конфлікти, воєнні дії, теракт, революція, захоплення підприємств, страйки, аварії, пожежі, вибухи, обмеження експорту й імпорту, стихійні лиха та інше.

Вас може також зацікавити: Форс-мажор в договорах під час війни в Україні

Форс-мажорними можуть бути визнані також обставини, які не зазначені в переліку, наведеному в Законі «Про торгово-промислові-палати України», проте відповідають критеріям форс-мажорних обставин, не суперечать законодавству та узгоджені сторонами у договорі як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.

Зазвичай в договорах застереження про форс-мажор має лише формальний характер, з якого не зрозуміло: протягом якого часу сторона, яка не може виконати зобов’язання через обставини непереборної сили, повинна повідомити про це іншу сторону; який порядок та в якій формі має бути здійснене таке повідомлення; які наслідки неповідомлення іншої сторони про випадок форс-мажору; яким чином необхідно підтверджувати факт настання обставин непереборної сили. Тож під час укладення договору сторонам варто окрім обставин, які вважаються форс-мажорними, передбачити в договорі також детальну процедуру (телефонний дзвінок, месенджер, електронна пошта, офіційний лист та ін.) інформування іншої сторони про настання таких обставин, а також передбачити наслідки недотримання цієї процедури.

Також, при укладенні договору сторони мають право самостійно визначити, при настанні яких обставин вони будуть звільнені від відповідальності за їх невиконання. Статтею 219 Господарського Кодексу України закріплено, що сторони можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер є підставою для звільнення сторони від господарської відповідальності у випадку порушення зобов’язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Слід зазначити, що сам по собі факт існування обставини (виникнення пожежі, загроза епідемії, стихійне лихо, карантин та інші) не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажором тільки в разі, якщо особою буде доведена неможливість виконання внаслідок цього передбачених умовами договору зобов’язань.

Другим важливим моментом, є те, що існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язання, однак не звільняє від обов’язку виконати це зобов’язання після припинення форс-мажору.

Також, не треба плутати форс-мажор з істотними змінами обставин в договорі. Істотні зміни обставин в договорі є особливою категорією непередбачених обставин, при настанні яких (на відміну від форс-мажору) належне виконання договору можливе, але в силу їх непередбачуваності є суттєво ускладненим. Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягнуть згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, що істотно змінились, договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін.

Одним з можливостей підтвердження форс-мажору (неможливості виконати зобов’язання) є сертифікат Торгово-промислової палати України. Регламент Торгово-промислової палати України встановив низку вимог до документів, які сторона договірних правовідносин надає для отримання сертифіката про форс-мажорні обставини. Вони повинні свідчити про:

• непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настання зобов’язання або до настання відповідного обов’язку);
• невідворотність (непереборність) обставини (неминучість події та/або її наслідків);
• надзвичайність обставин (мають винятковий характер і знаходяться поза межами впливу сторін);
• причинно-наслідковий зв’язок між обставиною/подією та неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов’язань (за договором, контрактом, угодою тощо).

Наразі Торгово-промислова палата України спростила процедуру подачі заяви та документів для одержання сертифіката про форс-мажорні обставини. Тепер для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини знадобляться наступні документи:

• заява, підписана керівником та засвідчена печаткою підприємства;
• копія договору;
• копія наказу (розпорядження) у зв’язку з необхідністю припинення діяльності на підставі відповідних нормативно-правових актів;
• повідомлення (сповіщення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин).

Зазначимо, також, що не всі події слід відносити до форс-мажорних обставин. Законодавством України визначений перелік обставин, що не вважаються форс-мажором, зокрема:

• зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти;
• відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, а також необхідних коштів у боржника;
• фінансова й економічна криза;
• дефолт;
• недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника;
• обставини, які відносяться до комерційного ризику, тощо.

Підсумовуючи вищезазначене та при настанні форс-мажорних обставин, насамперед, радимо спробувати домовитися з контрагентом та внести відповідні зміни до договору щодо звільнення від відповідальності чи від виконання зобов’язання за договором на цей період, а вже потім розглядати інші варіанти дій. Якщо все ж не вдалось домовитись із контрагентом, то варто добре вивчити наявні документи та докази (в т.ч. формулювання в договорі стосовно форс-мажорних обставин, порядок інформування іншої сторони про виникнення обставин непереборної сили), проаналізувати наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставинами та неможливістю виконання конкретних зобов’язань, а також підготуватись до можливого розгляду справи в суді, щоб ефективно відстояти свої інтереси в цій ситуації. Не слід забувати, що тягар доказування настання форс-мажорних обставин покладений на заявника.