Імпорт комплектуючих для виробництва озброєння в Україні
Ввезення комплектуючих, що за українським правом належать до товарів військового призначення або подвійного використання, за загальним правилом потребує дозволу Державної служби експортного контролю України (ДСЕКУ). Під час воєнного стану для товарів, прямо включених до спеціального переліку, діють винятки. Для українського виробника або імпортера це означає, що до укладення договору з іноземним постачальником та відвантаження потрібно визначити класифікацію товару, перевірити можливість застосування винятку та власний статус у системі експортного контролю.
Цей матеріал адресований українським виробникам оборонної продукції, імпортерам і постачальникам компонентів, які закуповують комплектуючі за кордоном. Він також може бути корисним іноземним виробникам оборонної продукції, інвесторам, юридичним командам і фахівцям з експортного контролю, які супроводжують такі поставки.
1. Класифікація товарів: що підлягає державному контролю
2. Правова база та структура регулювання
3. ДСЕКУ: компетентний орган та реєстрація суб'єкта передач
4. Порядок видачі дозволу на ввезення товарів військового призначення
5. Порядок видачі дозволу на ввезення товарів подвійного використання
6. Що не потребує дозволу: звільнення в умовах воєнного стану
7. Митне та податкове регулювання
8. Санкції: обмеження на операції з РФ та Білоруссю
9. Позиція українського імпортера
10. Практичний чекліст
Часті запитання
Як DLF може допомогти
1. Класифікація товарів: що підлягає державному контролю
Відправна точка для імпортера — визначити правову категорію конкретного виробу. Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» № 549-IV охоплює товари військового призначення, товари подвійного використання, а також технології та послуги у випадках, визначених законом.
Товари військового призначення — товари, спеціально призначені для військового використання та включені до відповідного списку. Контроль може поширюватися і на спеціально розроблені складові частини та компоненти.
Товари подвійного використання мають цивільне застосування, але за своїми характеристиками можуть підпадати під державний експортний контроль. Їх перелік міститься у чинній редакції відповідного порядку Кабінету Міністрів.
Компоненти, які не підпадають під позиції контрольних списків і щодо яких не застосовується всеохоплюючий контроль, не потребують дозволу ДСЕКУ.
| Категорія | Дозвіл ДСЕКУ | Виняток під час воєнного стану | Митно-податковий режим |
|---|---|---|---|
| Товари військового призначення | За загальним правилом так | Можливий лише для позицій чинного переліку | Перевіряється окремо |
| Товари подвійного використання | За загальним правилом так | Можливий лише для позицій чинного переліку | Перевіряється окремо |
| Окремі компоненти безпілотних систем | Залежить від класифікації та винятку | Може застосовуватися | Можливі спеціальні пільги |
| Товари, на які виняток прямо не поширюється | Так, якщо вони контрольовані | Ні | За чинними нормами |
| Неконтрольовані цивільні товари | Ні | Не застосовується | Загальний режим |
Класифікація потребує технічної та правової оцінки. Комерційна назва або код товару самі по собі не замінюють зіставлення характеристик виробу з контрольними списками.
2. Правова база та структура регулювання
Основним актом є Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» № 549-IV. Він визначає види міжнародних передач, повноваження ДСЕКУ та базові обов'язки суб'єктів.
Для товарів військового призначення застосовується Постанова Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення». Для товарів подвійного використання — Постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року № 86 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання» та Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2026 року № 875 «Деякі питання здійснення міжнародних передач товарів на період дії правового режиму воєнного стану в Україні».
Під час воєнного стану ці правила застосовуються разом зі спеціальними актами про тимчасові винятки та спрощений порядок міжнародних передач.
3. ДСЕКУ: компетентний орган та реєстрація суб'єкта передач
Державна служба експортного контролю України є компетентним органом у сфері державного експортного контролю та видає дозвільні документи на міжнародні передачі контрольованих товарів.
До звернення за дозволом український суб'єкт господарювання проходить реєстрацію у ДСЕКУ як суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів.
Залежно від характеру передач ДСЕКУ може видавати разові, генеральні та відкриті дозволи. Для генеральних і відкритих дозволів можуть застосовуватися додаткові вимоги, зокрема щодо внутрішньофірмової системи контролю.
Практичний наслідок: українському імпортеру ще на етапі укладення договору слід перевірити власний реєстраційний статус у ДСЕКУ, визначити, який дозвіл потрібен для конкретної операції, та врахувати строки його отримання.
4. Порядок видачі дозволу на ввезення товарів військового призначення
Пакет документів, який подається для отримання дозволу, залежить від конкретної операції. Заявка може подаватися онлайн через сервіс Дія. До заяви можуть додаватися документи, що підтверджують правову підставу або намір здійснити передачу, документи щодо відповідності сторін установленим вимогам, відомості про вартість та інші документи, передбачені відповідним порядком.
Тому під час планування імпорту потрібно окремо враховувати строк попередньої реєстрації у ДСЕКУ та строк розгляду заяви на конкретний дозвіл.
5. Порядок видачі дозволу на ввезення товарів подвійного використання
Для товарів подвійного використання базові правила встановлює Постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року № 86 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання».
Під час воєнного стану до конкретної операції також застосовуються спеціальні правила Постанови № 875. Пакет документів слід визначати за чинною процедурою для відповідного виду передачі, а не виходити з застарілих переліків документів або формальних відмінностей попередніх редакцій.
На практиці спочатку потрібно визначити класифікацію компонента, а потім — необхідний дозвільний документ, перелік підтвердних документів і можливість застосування винятку на період воєнного стану.
6. Що не потребує дозволу: звільнення в умовах воєнного стану
Постанова Кабінету Міністрів України № 1378 від 9 грудня 2022 року встановлює спеціальний перелік товарів, на імпорт яких у період воєнного стану не поширюється дія Закону. Перелік неодноразово змінювався, зокрема у 2023 та 2025 роках.
До нього входять окремі безпілотні системи та їх частини, засоби зв'язку, оптичні й захисні засоби та інші прямо визначені позиції. Водночас виняток не є загальним для всіх товарів оборонного призначення: перед кожним ввезенням потрібно перевіряти чинну редакцію переліку та передбачені ним винятки.
З початку липня 2026 року додаткові правила встановлює Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2026 року № 875 «Деякі питання здійснення міжнародних передач товарів на період дії правового режиму воєнного стану в Україні».
Практичний висновок: спрощений режим під час воєнного стану застосовується не до всіх товарів. Для кожного ввезення потрібно перевіряти, чи поширюється виняток на конкретний товар.
7. Митне та податкове регулювання
Звільнення від дозволу ДСЕКУ та звільнення від митних платежів — різні правові режими. Наявність одного не означає автоматичного застосування іншого.
Ввізне мито. Закон України № 3124-IX запровадив спеціальні пільги, які надалі змінювалися. На практиці право на пільгу визначається за чинними положеннями Митного кодексу, кодом УКТ ЗЕД, призначенням товару та встановленими умовами його використання. Загального звільнення для всіх оборонних компонентів немає.
ПДВ для виробництва та ремонту безпілотних систем. Закон України № 3123-IX прямо стосується операцій ввезення визначених товарів за встановлених законом умов.
Інші товари для потреб безпеки і оборони. Закон України № 3019-IX також передбачає ПДВ-пільги для визначених категорій. Їх застосування залежить від конкретного товару та умов, установлених чинною редакцією Податкового кодексу.
Пов’язана стаття: Митне оформлення товарів при ввезенні в Україну
8. Санкції: обмеження на операції з РФ та Білоруссю
Рішення РНБО України від 20 листопада 2023 року про секторальні санкції в оборонно-промисловій сфері передбачає секторальні санкції строком на 50 років. Санкції включають обмеження операцій у відповідній оборонно-промисловій сфері з резидентами Російської Федерації та Республіки Білорусь.
Санкційна перевірка має охоплювати не лише безпосереднього контрагента, а й структуру операції, походження товару та інші зв’язки, що мають значення для санкційної перевірки.
Якщо зв'язок із підсанкційною юрисдикцією є непрямим, висновок залежить від конкретних фактів та чинних санкційних актів і потребує окремої правової оцінки.
9. Позиція українського імпортера
Якщо українська компанія виступає імпортером контрольованих товарів, вона проходить реєстрацію у ДСЕКУ та отримує український дозвіл на ввезення. На етапі укладення договору з іноземним постачальником потрібно узгодити кінцеве використання товару, обмеження його подальшої передачі та документи, необхідні для української дозвільної процедури.
Український дозвіл не звільняє іноземного постачальника від вимог експортного контролю у його державі. Тому українському імпортеру слід завчасно перевірити, чи потрібна постачальнику експортна ліцензія та які документи або підтвердження з української сторони потрібні для її отримання. Для постачальників з ЄС, США або Великої Британії застосовуються відповідні правила їхніх юрисдикцій.
До відвантаження український імпортер та іноземний постачальник мають узгодити класифікацію товару, строки отримання дозволів і ліцензій, умови договору та документи про кінцеве використання.
10. Практичний чекліст
- Перевірити класифікацію товару за чинними українськими контрольними списками.
- Перевірити, чи охоплюється конкретний товар чинним винятком на період воєнного стану за Постановою № 1378.
- Підтвердити реєстрацію компанії-імпортера у ДСЕКУ та врахувати строк її оформлення.
- Визначити відповідну процедуру отримання дозволу та актуальний пакет документів за Постановою № 875 і адміністративним сервісом Дія.
- Окремо перевірити код УКТ ЗЕД, призначення товару та умови застосування пільг з ввізного мита або ПДВ.
- Перевірити контрагента, походження товару та зв’язки власності та контролю, що мають значення для санкційної перевірки.
- Узгодити з іноземним постачальником його експортно-контрольні обов’язки та строки отримання ліцензій у державі постачальника з українською процедурою.
- Перед відвантаженням повторно перевірити чинність воєнного стану, переліку винятків та інших правил, які можуть змінюватися.
Часті запитання
Чи потрібен дозвіл ДСЕКУ для ввезення електронних компонентів, призначених для виробництва безпілотних систем?
Не завжди. Спочатку потрібно визначити, чи є компонент контрольованим, а потім перевірити, чи включений він до чинного переліку винятків на період воєнного стану. Окремо перевіряються митні та ПДВ-пільги.
Що потрібно перевірити українському виробнику перед закупівлею компонентів в іноземного постачальника?
Потрібно визначити, хто виступатиме імпортером, перевірити класифікацію товару, необхідність дозволу ДСЕКУ, можливість застосування винятку на період воєнного стану, митні та податкові умови, санкційні обмеження і документи, які має надати іноземний постачальник.
Чи звільнені компоненти для виробництва зброї від ввізного мита?
Ні, загальної пільги для всіх компонентів немає. Звільнення застосовуються лише до товарів та операцій, які відповідають конкретним положенням чинного Митного кодексу, з урахуванням коду УКТ ЗЕД і встановлених умов використання.
Чи повинен український імпортер реєструватися у ДСЕКУ?
Якщо для ввезення потрібен дозвіл ДСЕКУ, український суб’єкт господарювання до звернення за ним проходить реєстрацію у ДСЕКУ як суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів. Для конкретної операції потрібно окремо перевірити, чи застосовується виняток на період воєнного стану.
Як DLF може допомогти
Адвокатська фірма DLF підтримує українських виробників оборонної продукції, імпортерів і постачальників компонентів при організації ввезення товарів в Україну: від класифікації товару та реєстрації у ДСЕКУ до підготовки документів для отримання дозволу, структурування зовнішньоекономічних договорів, санкційної перевірки, митно-податкового аналізу й супроводу закупівель. Для таких проєктів особливо релевантні практики DLF у сфері договірного права та митних питань і публічних закупівель.
Юрій Динис, радник, адвокат — DLF attorneys-at-law
Контакти: +380 44 384 24 54, info@dlf.ua.
Цей матеріал призначений для загального ознайомлення. Застосування описаних підходів залежить від обставин конкретної ситуації та потребує окремої правової оцінки.