Визначення шкоди, завданої землі в Україні
Вступ
1. Напрями втрат земельного фонду України
2. Методики визначення шкоди
2.1. Втрати земельного фонду
2.2. Шкода, завдана земельним ресурсам
Бойові дії на території України завдають шкоди не тільки здоров’ю українців, але й природним ресурсам країни, зокрема, землі. Агрокомпанії, для яких земельні ресурси є головним виробничим активом, зацікавлені, насамперед, у можливості відшкодувати або компенсувати втрати, завдані угіддям внаслідок забруднення та засмічення під час бойових дій.
1. Напрями втрат земельного фонду України
Кабінет Міністрів України затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, визначає напрями, які стосуються втрат земельного фонду України, зокрема:
а) втрати земельного фонду. Цей напрям включає не тільки прямі втрати, але й пов’язану з ними упущену вигоду. Визначення шкоди та збитків за цим напрямом здійснюється відповідно до окремо розробленої методики, затвердженої наказом Мінагрополітики, за погодженням з Мінреінтеграції. Відповідальними за визначення шкоди та збитків є обласні, а в період воєнного стану – військові адміністрації. При визначенні шкоди та збитків за цим напрямом оцінюються такі показники:
- фактичні витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;
- завдані збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
- витрати на відновлення меліоративних площ;
- витрати на розмінування.
б) шкода, завдана земельним ресурсам. Цей напрям включає шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів. Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції. Відповідальною за визначення шкоди та збитків за цим напрямом є Держекоінспекція. При визначенні шкоди та збитків оцінюються такі показники:
- шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок забруднення ґрунтів речовинами, які негативно впливають на їх родючість й інші корисні властивості;
- шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок засмічення земельних ділянок сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами.
Інша стаття за темою: Фіксація шкоди, завданої агрокомпаніям війною в Україні
2. Методики визначення шкоди
Наразі показники, за якими визначають шкоду, доповнюються і деталізуються. Зокрема, для визначення шкоди та збитків, а також упущеної вигоди, внаслідок втрат земельного фонду, використовується методика, затверджена Наказом Мінагрополітики від 18.05.2022 № 295 (Методика 1).
При визначенні шкоди, завданої земельним ресурсам внаслідок забруднення та засмічення, використовується методика, затверджена Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.04.2022 № 167 (Методика 2).
2.1. Втрати земельного фонду
Методика 1 встановлює порядок визначення витрат власників землі та землекористувачів на рекультивацію земель. Підставою визначення таких витрат є кошторисна вартість запроєктованих робіт відповідних реалізованих робочих проєктів землеустрою щодо рекультивації порушених земель.
Розмір збитків завданих власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, повинен визначатися відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (далі – Порядок). Згідно з Порядком, відшкодуванню підлягають:
- вартість житлових будинків, виробничих й інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;
- вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
- вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень;
- вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;
- понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель;
- інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Розміри збитків при цьому визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, включаючи здійснені або необхідні витрати на поліпшення якості земель.
Проте треба відмітити, що наразі цей Порядок дуже схематичний і потребує приведення у відповідність до поточних реалій.
Методика 1 також визначає порядок підрахунку витрат на відновлення меліоративних площ. Визначення розміру таких витрат здійснюється на підставі кошторисної вартості робіт у відповідних проєктах реконструкції та капітального ремонту меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури. Такі проєкті повинні бути розроблені згідно з відповідними ДБН.
2.2. Шкода, завдана земельним ресурсам.
Методика 2 є спеціалізованою та стосується визначення шкоди та збитків, завданих землі та ґрунтам через їх забруднення та засмічення. Порядок, встановлений Методикою 2 розповсюджується на всі землі України незалежно від їх категорій та форм власності.
Згідно з Методикою 2 ґрунти вважаються забрудненими, якщо в їхньому складі виявлені негативні якісні зміни.
Засміченими вважаються землі, якщо на земельній ділянці наявні сторонні предмети, матеріали, відходи чи інші речовини, які з’явилися на цій земельній ділянці внаслідок надзвичайних ситуацій або збройної агресії та бойових дій.
Факти забруднення ґрунтів та/або засмічення земель, а також їх масштаби можуть встановлювати уповноважені особи, шляхом огляду земельних ділянок, даних дистанційного зондування землі, досліджень отриманих зразків проб ґрунтів, опрацювання висновків будь-яких експертиз, пояснень, довідок, документів, матеріалів, відомостей, отриманих, зокрема, з будь-яких джерел, оперативних повідомлень фізичних і юридичних осіб тощо.
Розмір шкоди обчислюється уповноваженими особами, що здійснюють державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Наразі таким органом є Державна екологічна інспекція України.
Розмір шкоди обчислюється на основі документів і матеріалів, що підтверджують факт забруднення ґрунтів.
Основою розрахунків розміру шкоди є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення. Дані нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки беруться з будь-яких джерел.
Щодо земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, або у випадку неможливості отримання відповідних даних, грошова оцінка земельної ділянки розраховується як середня нормативна грошова оцінка площі ріллі по області, помноженої на коефіцієнт, що зумовив негативні екологічні наслідки для родючості ґрунтів, який дорівнює 300.
Розмір шкоди від забруднення ґрунтів визначається за формулою, що її встановлює Методика 2.
Аналіз цієї формули дозволяє українській агрокомпанії заздалегідь підготуватися до оцінки шкоди, зібравши інформацію, необхідну для визначення розміру шкоди, а саме:
- нормативну грошову оцінку земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення або засмічення (в гривнях за квадратний метр);
- площу земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення або засмічення (в квадратних метрах).
Попередньо таку площу забрудненої або засміченої земельної ділянки українська агрокомпанія може встановити, провівши аналогічну інвентаризації процедуру та оформивши акт про площі забруднених земель.
Також доцільно, у випадку зупинення оброблювання таких земель, видати відповідний наказ про неможливість їх оброблювання. Для кращої локалізації забруднених земельних угідь в наказ доцільно включити кадастрові номери ділянок, які входять в забруднені площі.
Інші складові формули – це, переважно, показники, які будуть визначатися уповноваженими державними органами України, або розрахунковими величинами (наприклад, витрати на рекультивацію).
Базою для визначення таких складових (коефіцієнтів, нормативів тощо) є наявні нормативні акти та методики (Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171, Постанова Кабінету Міністрів України від № 1325 “Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин”, Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963).
Ці ж методики визначають і переліки речовин та відходів, які можна віднести до таких, що забруднюють або засмічують землю. Такі переліки потребують також додаткового уточнення у зв’язку зі специфікою забруднюючих речовин і відходів військового походження.
Всі матеріали, які використовувалися для проведення розрахунку, формуються в окрему справу в Держекоінспекції.
Отримати копію таких розрахунків разом із матеріалами наразі можуть органи державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронні органи.