Ліквідація компанії в Україні
Ліквідація компанії є складним і часто довготривалим процесом, який вимагає знання законодавства і розроблення чіткого, поетапного плану припинення діяльності компанії. Саме від того, наскільки підготовленим та узгодженим із законодавством є кожний крок, залежить і строк закриття компанії в Україні. Слід зазначити, що при ліквідації юридичної особи вона припиняє своє існування; при цьому її майно, права та обов’язки не переходять до правонаступників.
Юридична особа ліквідується за рішенням її учасників (органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами) або за рішенням суду. Важливо правильно визначити спосіб ліквідації компанії. При цьому необхідно враховувати багато аспектів, таких як: організаційно-правову форму компанії; фінансове становище компанії; наявність обтяжень у вигляді застав; наявність судових спорів (з дебіторами, кредиторами) чи арешту майна та ін.
Для визначення способу ліквідації компанії в першу чергу необхідно оцінити її фінансовий стан, стан активів і пасивів. Якщо фінансове становище позитивне або нульове, то ліквідацію можна здійснити за рішенням учасника. Якщо активів не вистачає для виконання грошових зобов’язань, то ліквідація проводиться через процедуру банкрутства.
В цій статті описана покрокова процедура ліквідації українського товариства з обмеженою відповідальністю за рішенням учасника товариства. Ліквідація представництва іноземної компанії в Україні проходить за подібною процедурою, щоправда є декілька відмінностей.
Процес ліквідації товариства за рішенням її учасника можна поділити на декілька етапів:
1. Прийняття рішення про ліквідацію підприємства
2. Подача рішення про ліквідацію державному реєстратору
3. Виявлення кредиторів підприємства та дебіторської заборгованості
4. Інвентаризація та оцінка майна, складання проміжного ліквідаційного балансу і розрахунок з кредиторами
5. Затвердження ліквідаційного балансу і розподіл майна
6. Звільнення працівників
7. Перевірки у контролюючих органах
8. Передача документів до архівної установи
9. внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про припинення юридичної особи.
1. Прийняття рішення про ліквідацію підприємства
Рішення про ліквідацію приймається учасником товариства на загальних зборах та викладається у письмовій формі. Таке рішення обов’язково повинно містити наступну інформацію:
- відомості про персональний склад ліквідаційної комісії (ліквідатора). Нормативними документами склад ліквідаційної комісії підприємства не регламентовано. Як правило, до складу комісії входять, керівник підприємства (як голова ліквідаційної комісії), головний бухгалтер та інші працівники підприємства. Також до нього може бути включено осіб з інших організацій (наприклад, фахівців з аудиту, юристів). Бажано, щоб кількість осіб, які входять до складу ліквідаційної комісії, була непарною і становила не менше трьох осіб, це зручно при підрахунку голосів з метою прийняття будь-яких рішень.
- строк заявлення кредиторами своїх вимог; такий строк не може становити менше 2 (двох) і більше 6 (шести) місяців.
Також не зайвим буде включити до такого рішення строки для передачі ліквідаційній комісії (ліквідатору) бухгалтерської та іншої документації підприємства, печатки та штампів, матеріальних та інших цінностей підприємства, а також визначити посадових осіб, які повинні провести таку передачу.
Зауважимо, що від дня призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) до неї переходять усі повноваження щодо управління справами підприємства.
2. Подача рішення про ліквідацію державному реєстратору
Про прийняте рішення про ліквідацію підприємства учасники зобов’язані повідомити державного реєстратора за місцезнаходженням підприємства протягом 3 (трьох) робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
Для цього необхідно подати державному реєстратору оригінал (або нотаріально засвідчену копію) рішення щодо припинення юридичної особи. Таке рішення повинне також містити затвердження персонального складу комісії з ліквідації (ліквідатора) та строк, протягом якого кредитори можуть заявити свої вимоги до підприємства.
Після подання необхідних документів державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про рішення щодо припинення юридичної особи та повідомляє органи статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України, Державного центру зайнятості.
3. Виявлення кредиторів підприємства та дебіторської заборгованості
Проаналізувавши дані бухгалтерського обліку, фінансові та інші документи компанії, ліквідаційна комісія (ліквідатор) повинні самостійно виявити кредиторів і направити їм відповідні повідомлення з пропозицією заявити свої вимоги. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до підприємства не може становити менше 2 (двох) і більше 6 (шести) місяців.
Так само ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає всіх необхідних заходів для стягнення дебіторської заборгованості підприємства та письмово повідомляє кожного з боржників про припинення юридичної особи. У разі відмови від сплати дебіторської заборгованості підприємство подає позови до суду про стягнення заборгованості з боржників.
4. Інвентаризація та оцінка майна, складання проміжного ліквідаційного балансу і розрахунок з кредиторами
При ліквідації підприємства обов’язковим є проведення інвентаризації. При цьому проводиться інвентаризація основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, тобто всіх активів і зобов’язань. Особливу увагу варто звернути на відображення в обліку надлишків та нестач, списанню заборгованостей зі строком позовної давності, що минув.
Також необхідно провести оцінку майна підприємства. При цьому, оцінка майна полягає переважно у приведенні вартості активів до вартості їх можливої реалізації та у визнанні додаткових зобов’язань (наприклад, вихідної допомоги працівникам) або у зменшенні забезпечення для відшкодування майбутніх витрат (наприклад, на оплату відпусток працівників), що виникають у підприємства у зв’язку з прийняттям рішення про ліквідацію. Як правило, оцінці підлягають запаси, основні засоби та зобов’язання.
Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна підприємства, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також відомості про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасником товариства.
Майнові претензії кредиторів підприємства задовольняються з його майна. Вимоги кредиторів українського підприємства задовольняються у такій черговості:
І. черга: задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
ІІ. черга: задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результатів його інтелектуальної, творчої діяльності;
ІІІ. черга: задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів),
ІV. черга: задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією (ліквідатором) для їх пред’явлення, задовольняються з майна підприємства, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією (якщо кредитор не звертався до суду з позовом), а також вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.
5. Затвердження ліквідаційного балансу і розподіл майна
Якщо після розрахунків з усіма кредиторами у підприємства залишилися якісь кошти або майно, то вони розподіляються між учасниками товариства пропорційно їх частці в статутному капіталі.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасником товариства на загальних зборах та подає ліквідаційний баланс до податкового органу за місцем реєстрації підприємства.
6. Звільнення працівників
Особливу увагу варто приділити звільненню співробітників. Відповідно до українського законодавства ліквідація підприємства є підставою для розірвання підприємством (комісією з ліквідації чи ліквідатором) трудового договору (строкового чи безстрокового).
Розірвання трудового договору в разі ліквідації підприємства не потребує згоди профспілкової організації (в разі наявності). Про майбутнє звільнення працівників необхідно попередити їх заздалегідь – за 2 (два) місяці до дати звільнення, але не раніше дня прийняття рішення про ліквідацію підприємства. Працівників необхідно ознайомити з наказом під розпис – це буде фактом, що підтверджує повідомлення про звільнення.
У випадку звільнення працівників у зв’язку з ліквідацією підприємства кожному працівнику має виплачуватися вихідна допомога. Розмір допомоги повинен бути не менше середньомісячного заробітку працівника.
Після завершення усіх розрахунків підприємству необхідно закрити поточні рахунки в банківських установах та отримати виписки по рахунку за останні 3 (три) роки, анулювати видані свідоцтва, дозволи, акредитації на митниці тощо. У разі наявності необхідно закрити рахунки в цінних паперах.
7. Перевірки у контролюючих органах
З метою перевірки правильності нарахування та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування представник ліквідаційної комісії або ліквідатор подає до органів Державної податкової служби, Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування України та Державного центру зайнятості документи, необхідні для такої перевірки.
Не слід забувати, що підприємство зобов’язане повідомити відповідний податковий орган про свою ліквідацію протягом 3 (трьох) робочих днів з дня прийняття рішення про ліквідацію.
Після подачі необхідних документів до відповідного податкового органу останній приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків. Податковий орган повинен розпочати перевірку протягом десяти робочих днів. Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів (великі платники податків), 5 робочих днів (суб’єкти малого підприємництва) та 10 робочих днів (інші платники податків). На практиці цих строків рідко дотримуються.
За результатами перевірки податковий орган складає акт. У разі відсутності заборгованості перед бюджетом щодо сплати платежів, податковий орган видає довідки про відсутність заборгованості із сплати податків. При наявності боргу складається повідомлення-рішення про наявність податкового зобов’язання. Сума нарахованого податкового зобов’язання підлягає сплаті протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання такого рішення. Податкове повідомлення-рішення можливо оскаржити у податковому органі вищого рівня.
Органи Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування України та Державного центру зайнятості, отримавши всі необхідні документи, також проводять перевірки щодо правильності нарахування та сплати внесків та у разі відсутності заборгованості видають відповідні довідки.
8. Передача документів до архівної установи
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) самостійно знищує печатки, штампи підприємства, склавши про це відповідний акт, і готує документи на зберігання до архівної установи.
Під час проведення експертизи цінності документів ліквідаційна комісія (ліквідатор) здійснює відбір документів з кадрових питань та документів тимчасового зберігання, строк зберігання яких не закінчився. Одночасно складаються описи і акт про виділення до знищення документів, строк зберігання яких минув. Відповідні документи передаються на зберігання до архівної установи.
9. Внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про припинення юридичної особи
Кінцевим етапом в процедурі ліквідації підприємства є внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру відомостей про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації. Для цього необхідно подати державному реєстратору відповідну заяву та довідку архівної установи про прийняття документів на зберігання.