CBAM для електроенергії з України

Із 1 січня 2026 року комерційний імпорт електроенергії з України до ЄС загалом підпадає під механізм вуглецевого прикордонного коригування (CBAM), а основні обов’язки несе авторизований декларант CBAM на боці ЄС. Для української електроенергії встановлено дефолтний показник 0,907 т CO₂/МВт·год; за опублікованими цінами сертифікатів CBAM це відповідає орієнтовно €68/МВт·год у I–II кварталах 2026 року та €74,67/МВт·год у III кварталі. Чинного окремого звільнення для України немає.

Матеріал адресований українським виробникам електроенергії, трейдерам, імпортерам у ЄС та інвесторам, які оцінюють вплив CBAM на експорт, договірну модель і подальшу інтеграцію українського ринку електроенергії з ринком ЄС.

Практично це означає, що українському постачальнику важливо заздалегідь визначити, чи застосовуватиме імпортер дефолтне значення, чи підтверджуватиме фактичні викиди конкретної генеруючої установки. Від цього залежать необхідні дані про генерацію, структура договору, документи для верифікації та економіка постачання.

1. Як CBAM застосовується до електроенергії з України

2. Дефолтний показник України та орієнтовна вартість CBAM

3. Коли можливе звільнення для електроенергії

4. Синхронізація, торгівля та ринкове сполучення

5. Фактичні викиди замість дефолтного значення

6. Український податок на CO₂ та його врахування в CBAM

7. МЗВ та розвиток ETS в Україні

8. Зміни CBAM, які ще не набрали чинності

9. Чекліст для бізнесу

Часті запитання

Як DLF може допомогти

1. Як CBAM застосовується до електроенергії з України

Регламент (ЄС) 2023/956 Європейського Парламенту та Ради про запровадження механізму вуглецевого прикордонного коригування застосовується в остаточному режимі з 1 січня 2026 року. До сфери CBAM належать, зокрема, електроенергія, цемент, добрива, алюміній, водень, залізо та сталь.

Обов’язки щодо декларування та здавання сертифікатів несе авторизований декларант CBAM. Для електроенергії за явного розподілу міждержавної пропускної спроможності діє спеціальне правило: декларантом вважається особа, якій виділено потужність для імпорту і яка номінує її для імпорту, у державі ЄС, де вона задекларувала імпорт у митній декларації. Сам лише статус українського виробника не визначає, хто виконує ці обов’язки. За імпорт 2026 року перша річна CBAM-декларація подається до 30 вересня 2027 року; до цієї самої дати декларант здає відповідну кількість сертифікатів CBAM. Продаж сертифікатів розпочинається 1 лютого 2027 року.

Важлива особливість для електроенергії: єдиний поріг de minimis за масою у 50 тонн не застосовується до імпорту електроенергії та водню. Тому для електроенергії не можна посилатися на цей поріг як на підставу звільнення від CBAM.

Кількість імпортованої електроенергії декларується в МВт·год, а її питомі вбудовані викиди — у т CO₂/МВт·год. Для розрахунку загального обсягу викидів цей показник множать на відповідний обсяг імпорту; для електроенергії враховують лише прямі викиди CO₂. Імпорт обліковують окремо за кожним кордоном за періоди не довші за одну годину, без віднімання експорту чи транзиту в ту саму годину. Якщо умови для використання фактичних викидів не виконані, застосовується відповідне дефолтне значення.

2. Дефолтний показник України та орієнтовна вартість CBAM

Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2025/2621 про встановлення дефолтних значень для застосування CBAM встановлює для електроенергії з України дефолтний показник 0,907 т CO₂/МВт·год. Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2026/1740 від 20 липня 2026 року вносить виправлення до Додатків I і IV та не змінює Додаток III, у якому встановлено дефолтні значення для електроенергії; тому показник 0,907 т CO₂/МВт·год залишається незмінним. Це дефолтне значення базується на коефіцієнті викидів CO₂ для електроенергії та не відображає середні фактичні викиди всього українського енергоміксу чи окремої установки.

У 2026 році ціна сертифікатів CBAM визначається як квартальна середня аукціонних цін квот EU ETS; щотижневий розрахунок застосовується з 2027 року. Єврокомісія опублікувала квартальні ціни: €75,36 за I квартал, €75,28 за II квартал і €82,32 за III квартал 2026 року. За дефолтного показника 0,907 т CO₂/МВт·год це дає орієнтовний вуглецевий компонент €68,35/МВт·год у I кварталі, €68,28/МВт·год у II кварталі та €74,67/МВт·год у III кварталі до врахування інших елементів конкретного розрахунку.

Для постачальника цей розрахунок є лише орієнтовним. Фактичне зобов’язання декларанта залежить від застосовної методики, періоду імпорту, використаного показника викидів та можливого зменшення з урахуванням фактично сплаченої ціни вуглецю.

3. Коли можливе звільнення для електроенергії

Регламент CBAM передбачає спеціальне звільнення для електроенергії. Воно можливе лише тоді, коли ринок електроенергії третьої країни інтегрований із внутрішнім ринком ЄС через ринкове сполучення і водночас немає технічного рішення для застосування CBAM до такого імпорту.

Крім цих передумов, Єврокомісія має підтвердити виконання шести кумулятивних умов:

1. Третя країна або територія уклала з ЄС угоду, яка зобов’язує застосовувати право ЄС у сфері електроенергії, включно з правилами щодо розвитку відновлюваних джерел енергії, а також інші правила у сферах енергетики, довкілля та конкуренції.
2. Внутрішнє законодавство цієї країни або території імплементує основні норми ринку електроенергії ЄС, зокрема щодо розвитку відновлюваних джерел енергії та ринкового сполучення.
3. До Єврокомісії подано дорожню карту зі строками виконання кліматичних умов.
4. Країна або територія зобов’язалася досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, закріпила це зобов’язання у внутрішньому законодавстві та, де застосовно, формально подала до РКЗК ООН узгоджену довгострокову стратегію.
5. Дотримуються строки дорожньої карти та досягнуто суттєвого прогресу в наближенні до кліматичного права ЄС, зокрема щодо ціни вуглецю на еквівалентному рівні; система торгівлі квотами для електроенергетики з ціною, еквівалентною EU ETS, має бути повністю впроваджена до 1 січня 2030 року.
6. Діє ефективна система запобігання непрямому імпорту до ЄС електроенергії з інших третіх країн або територій, які не виконують попередні п’ять умов.

Навіть за виконання умов країна має бути включена Єврокомісією до пункту 2 Додатка III Регламенту шляхом делегованого акта. Україна до цього переліку не включена, а повного ринкового сполучення з ЄС ще не досягнуто. Тому спеціальне звільнення на рівні країни для української електроенергії зараз не застосовується.

4. Синхронізація, торгівля та ринкове сполучення

Для оцінки CBAM слід розрізняти технічну синхронізацію, комерційну торгівлю та повне ринкове сполучення. Це різні етапи з різними правовими наслідками.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики» № 4834-IX створює правову основу для подальшої інтеграції українського ринку, зокрема участі в єдиному сполученні ринків «на добу наперед» та єдиному сполученні внутрішньодобових ринків (SDAC/SIDC). Частина нових норм вводиться в дію з дати початку сполучення ринків; для його запуску необхідне окреме рішення НКРЕКП.

18 серпня 2026 року НКРЕКП постановою № 1390 призначила АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ» номінованим оператором ринку електричної енергії (NEMO) строком на чотири роки для забезпечення SDAC і SIDC в об’єднаній енергетичній системі України. Це завершує один з інституційних етапів, але не означає завершення ринкового сполучення: потрібні подальші операційні домовленості, технічні процедури та інтеграція з відповідними механізмами ЄС.

5. Фактичні викиди замість дефолтного значення

Для імпортованої електроенергії можна використовувати фактичні вбудовані викиди лише за одночасного виконання п’яти умов Додатка IV до Регламенту CBAM. Вимоги до підтвердження виконання цих умов деталізує Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2025/2547 про методи розрахунку вбудованих викидів:

1. Обсяг електроенергії охоплений PPA про фізичне постачання між авторизованим декларантом CBAM і конкретним виробником у третій країні. Договір має діяти на момент відповідного імпорту й охоплювати щонайменше обсяг, для якого заявляють фактичні викиди. За участі посередника потрібен єдиний договір між усіма трьома сторонами.
2. Генеруюча установка або безпосередньо з’єднана з системою передачі ЄС, або доведено відсутність фізичного перевантаження в будь-якій точці мережі між установкою та системою передачі ЄС на момент експорту. Доказом є однолінійна схема прямого з’єднання або письмове підтвердження відсутності перевантаження на погодинній основі.
3. Установка викидає не більше 550 г CO₂ викопного походження на кВт·год.
4. Відповідний обсяг остаточно номінований на виділену міжсистемну потужність усіма відповідальними операторами систем передачі в країні походження, країні призначення та, за потреби, кожній країні транзиту. Номінування та виробництво стосуються одного періоду тривалістю не більше однієї години; потрібні письмові підтвердження номінування та дані інтелектуального обліку про відповідне виробництво.
5. Виконання попередніх умов засвідчує акредитований за правилами CBAM верифікатор, який отримує щонайменше щомісячні проміжні звіти з підтвердженнями виконання цих умов.

Ці умови пояснюють, чому низьковуглецеве походження електроенергії саме по собі не гарантує нижчого CBAM-навантаження. Потрібні договірна простежуваність, підтвердження щодо мережі й номінацій, а також належна верифікація. Оператор готує звіт про викиди, його короткий виклад та окремий додаток для кожного декларанта з його номером EORI, підтвердженням виконання відповідних критеріїв і обсягом електроенергії, що їм відповідає. План моніторингу та звіт оператора подаються англійською мовою.

Для великих українських виробників, зокрема державних, окремо слід перевіряти, чи дозволяють чинні правила продажу електроенергії, спеціальні обов’язки та аукціонні механізми структурувати договір, який відповідатиме PPA-критерію CBAM. Робити загальний висновок, що прямий PPA завжди доступний або завжди заборонений, без аналізу конкретної моделі не варто.

Гарантії походження також не замінюють цей тест. Вони підтверджують походження електроенергії з відновлюваного джерела, але самі по собі не доводять усі умови Додатка IV і не замінюють CBAM-верифікацію.

6. Український податок на CO₂ та його врахування в CBAM

Регламент CBAM передбачає два способи врахування ціни вуглецю, сплаченої в третій країні. За фактичних вбудованих викидів декларант може заявити зменшення на підставі підтвердження фактично сплаченої ціни або скористатися річною дефолтною ціною вуглецю за встановлених умов. За дефолтних значень викидів допускається лише другий спосіб. Він вимагає правил ціноутворення на вуглець у відповідній третій країні та можливості визначити для неї річну дефолтну ціну, зокрема на консервативній основі. Із 2027 року Єврокомісія може визначати й надавати такі ціни в реєстрі CBAM та публікувати методику їх розрахунку.

Податковий кодекс України встановлює ставку екологічного податку за викиди CO₂ стаціонарними джерелами у розмірі 30 грн за тонну. Суб’єкти з річними викидами не більше 500 тонн не є платниками цього податку за CO₂; при перевищенні порогу річна база зменшується на 500 тонн.

Наявність українського податку не означає автоматичного зменшення CBAM. Для зменшення за фактично сплаченою ціною декларант має підтвердити її сплату за відповідні викиди та врахувати доступні повернення або компенсації. Інформація в документах має бути засвідчена особою, незалежною від декларанта та органів влади третьої країни; документи зберігають до кінця четвертого року після року подання декларації або року, коли її належало подати. За дефолтних викидів допускається лише механізм річної дефолтної ціни вуглецю за встановлених умов. Регламент передбачає деталізацію конвертації й вимог до підтверджень імплементаційними актами Комісії, зокрема перерахунок іноземної валюти в євро за середньорічним курсом.

7. МЗВ та розвиток ETS в Україні

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» № 4187-IX виключив сферу моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) із загального воєнного відтермінування подання звітності та інших документів. Основний режим визначає Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» № 377-IX. Відновлення стосується установок, діяльність яких охоплена режимом МЗВ; Закон № 4187-IX також передбачає спеціальні перехідні правила для установок, що постраждали від війни, та звітності за попередні роки.

Українське МЗВ є важливою базою для майбутньої системи торгівлі квотами, але його дані самі по собі не замінюють верифікацію, необхідну для використання фактичних викидів за CBAM. Для цього застосовуються окремі правила ЄС та акредитований верифікатор.

Закон України «Про основні засади державної кліматичної політики» № 3991-IX закріплює ціль кліматичної нейтральності до 2050 року та передбачає систему торгівлі квотами на викиди парникових газів як один із ринкових інструментів. План заходів, затверджений розпорядженням КМУ № 146-р від 21 лютого 2025 року, передбачає початок першого операційного етапу ETS із 2028 року, а другого — не раніше ніж через три роки з дня припинення або скасування воєнного стану. Тому 2028 рік не слід подавати як безумовний строк повного запуску системи або гарантію звільнення від CBAM.

8. Зміни CBAM, які ще не набрали чинності

У грудні 2025 року Єврокомісія запропонувала подальше розширення та посилення CBAM, у тому числі зміни методики для електроенергії. Рада ЄС 12 червня 2026 року погодила свою переговорну позицію і, зокрема, уточнила механізм можливого тимчасового звільнення товарів у разі серйозних і непередбачуваних обставин, що завдають істотної шкоди внутрішньому ринку ЄС.

Європейський парламент 15 вересня 2026 року ухвалив власні поправки та повернув питання до профільного комітету для міжінституційних переговорів. Серед поправок є пропозиція не застосовувати CBAM до потоків електроенергії з третіх країн, які оператори мереж використовують для підтримання стабільності системи.

Ці положення ще не є чинним правом ЄС. Для договорів і фінансових моделей слід виходити з чинної редакції Регламенту CBAM, а переговорні тексти відстежувати окремо.

9. Чекліст для бізнесу

• Декларант. Визначити, хто виконує обов’язки авторизованого декларанта CBAM. У разі явного розподілу міждержавної пропускної спроможності перевірити, кому виділено потужність для імпорту і хто її номінує.
• Метод розрахунку. Оцінити, чи виконуються всі п’ять умов використання фактичних викидів із розділу 5. Якщо ні, закласти у фінансову модель дефолтний показник України 0,907 т CO₂/МВт·год і застосовну ціну сертифікатів.
• Договір PPA. Для фактичних викидів перевірити договір фізичного постачання між конкретним виробником і декларантом: чинність на момент імпорту та достатній обсяг. За участі посередника потрібен один договір між усіма трьома сторонами.
• Мережеві та погодинні підтвердження. Для фактичних викидів підтвердити пряме з’єднання із системою передачі ЄС або відсутність фізичного перевантаження, ліміт 550 г CO₂ викопного походження/кВт·год і остаточне номінування всіма відповідальними операторами систем передачі. Зіставити номінації й генерацію за однакові періоди не довші за годину.
• Документи оператора. Для фактичних викидів підготувати план моніторингу, звіт про викиди, його короткий виклад та окремий додаток для кожного декларанта. План моніторингу й звіт оператора подавати англійською мовою.
• Верифікація. Для фактичних викидів залучити акредитованого за правилами CBAM верифікатора і забезпечити йому щонайменше щомісячні проміжні звіти з доказами виконання умов. Гарантії походження та українська звітність МЗВ цього не замінюють.
• Ціна вуглецю. Перевірити підставу для зменшення CBAM: за фактичних викидів — підтвердження сплаченої ціни або річна дефолтна ціна за встановлених умов; за дефолтних викидів — лише другий шлях. Не закладати автоматичне зарахування українського податку.
• Умови контракту. Узгодити, хто надає дані й документи, оплачує верифікацію та несе витрати CBAM, а також наслідки відсутності доказів або зміни ціни сертифікатів. Договірний розподіл витрат не змінює обов’язків декларанта перед органами ЄС.
• Календар декларанта. Організувати облік імпорту за 2026 рік і підготовку річної CBAM-декларації. Її подання та здавання відповідної кількості сертифікатів мають відбутися до 30 вересня 2027 року; продаж сертифікатів починається 1 лютого 2027 року.
• Зміни регулювання. Відстежувати чинні зміни CBAM, переліки звільнених країн і рішення щодо ринкового сполучення. Синхронізація, призначення NEMO чи пропозиція нового винятку самі по собі не створюють звільнення для української електроенергії.

Часті запитання

Чи застосовується CBAM до електроенергії з України у 2026 році?

Так. Комерційний імпорт електроенергії з України до ЄС загалом охоплюється CBAM з 1 січня 2026 року. Декларацію за 2026 рік і відповідну кількість сертифікатів слід подати та здати до 30 вересня 2027 року.

Який показник використовується для української електроенергії?

Якщо не виконані умови для фактичних викидів, застосовується відповідне дефолтне значення; для України воно становить 0,907 т CO₂/МВт·год. За опублікованими цінами сертифікатів це дає орієнтовно €68,35/МВт·год для I кварталу та €68,28/МВт·год для II кварталу 2026 року до інших коригувань.

Чи дає синхронізація з ENTSO-E звільнення від CBAM?

Ні. Синхронізація є технічним етапом. Спеціальне звільнення вимагає ринкового сполучення, відсутності технічного рішення для застосування CBAM до такого імпорту, виконання шести кумулятивних умов та включення країни до відповідного переліку Додатка III.

Чи зменшують гарантії походження кількість сертифікатів CBAM?

Самі по собі — ні. Вони не замінюють PPA, підтвердження щодо мережі й номінацій, а також верифікацію, необхідні для використання фактичних викидів.

Чи вже діють запропоновані ЄС винятки для оперативних потоків електроенергії?

Ні. Станом на дату підготовки матеріалу це елементи переговорних позицій у законодавчій процедурі, а не чинна норма Регламенту CBAM.

Чи достатньо Україні запровадити ETS, щоб отримати звільнення?

Ні. Для спеціального звільнення потрібні також ринкове сполучення, відсутність технічного рішення для застосування CBAM, виконання всіх інших умов та включення до відповідного переліку Додатка III. Окремий загальний механізм звільнення передбачає застосування EU ETS або угоду про повне поєднання національної системи торгівлі викидами з EU ETS, фактичне стягнення ціни вуглецю за вбудовані викиди без повернень, що перевищують передбачені EU ETS, а також включення країни до іншого відповідного переліку Додатка III. Саме запровадження української ETS не забезпечує жодного з цих звільнень.

Як DLF може допомогти

Адвокатська фірма DLF підтримує виробників електроенергії, трейдерів, імпортерів та інвесторів у питаннях, де CBAM перетинається з українським енергетичним і податковим регулюванням. Супровід може охоплювати перевірку договірної моделі для використання фактичних викидів, аналіз PPA та вимог до даних і верифікації, оцінку української ціни вуглецю, розподіл CBAM-ризиків у контрактах і структурування енергетичних проєктів. Релевантні напрями DLF — альтернативна енергетика та податкове право.

Ярослав Анікєєв, радник — DLF attorneys-at-law

Контакти: +380 44 384 24 54, info@dlf.ua

Цей матеріал призначений для загального ознайомлення. Застосування описаних підходів залежить від обставин конкретної ситуації та потребує окремої правової оцінки. Правовий стан перевірено станом на 5 жовтня 2026 року.