26 Листопада, 2024

Банкрутство юридичної особи в Україні

1. Загальна інформація

2. Подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство

3. Відкриття провадження у справі

4. Розпорядження майном боржника

5. Санація боржника

6. Ліквідація боржника

7. Закриття провадження у справі про банкрутство

 

1. Загальна інформація

Відповідно до українського законодавства, банкрутство юридичної особи – це визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації та погасити грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

Банкрутство досить довготривала процедура, в результаті якої юридична особа визнається неплатоспроможною. Справи про банкрутство розглядають господарські суди за місцем реєстрації підприємства-боржника.

На сьогодні законодавство України не містить вимоги щодо розміру заборгованості, необхідного для початку процедури банкрутства. Для відкриття провадження у справі необхідно представити підтвердження наявності заборгованості та докази того, що існує загроза виникнення неплатоспроможності боржника.

Процедуру банкрутства юридичної особи можна поділити на наступні етапи: подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відкриття провадження у справі, розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація боржника, закриття провадження у справі про банкрутство. Далі – детальніше про кожен із цих етапів.

2. Подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства правом на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наділені як кредитор, так і боржник.

До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, серед іншого, докази авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі 3-х мінімальних зарплат за 3 місяці виконання повноважень.

Заява кредитора повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Якщо заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подає боржник, то до такої заяви необхідно додати:

• довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписує представник;
• докази загрози неплатоспроможності;
• докази авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі 3-х мінімальних зарплат за 3 місяці виконання повноважень;
• установчі документи боржника-юрособи;
• бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
• перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнає боржник, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора – ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта, сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням і суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно з законом або договором;
• перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
• перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника: ім’я чи найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта, сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їхнього виконання згідно з законом або договором;
• довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
• перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
• відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
• відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їхні реквізити;
• відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їхні реквізити;
• протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій – їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
• рішення вищого органу управління боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
• інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.

Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних із провадженням у справі.

Також важливою є норма за якою боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

3. Відкриття провадження у справі

У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше 5-ти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

• дата проведення підготовчого засідання суду;
• прізвище, ім’я та по батькові арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов’язань кредиторам тощо) – не пізніше 20 днів.

Ухвала про прийняття заяви про відкриття провадження у справі надсилається сторонам та до органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, арбітражним керуючим, визначеним шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

4. Розпорядження майном боржника

Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану.

В ході її проведення призначається розпорядник майна, здійснюється виявлення кредиторів, осіб, готових взяти участь у санації, проводяться збори кредиторів тощо. Процедура розпорядження майном встановлюється на строк до 170 календарних днів.

На цьому етапі господарський суд за заявою розпорядника майна може скасувати арешти майна боржника чи інші обмеження, якщо вони перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Результатом процедури розпорядження майном боржника є рішення суду щодо наступного етапу – санації або ліквідації юридичної особи.

5. Санація боржника

Санація – система заходів, що здійснюються з метою запобігання визнанню боржника банкрутом і його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів й активів і/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Господарський суд призначає з-поміж арбітражних керуючих керуючого санацією боржника, до якого переходять повноваження по управлінню підприємством.

Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.
У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника. Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

План санації затверджується ухвалою суду.

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку зі схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

6. Ліквідація боржника

Ліквідація боржника – це припинення існування юридичної особи, яку господарський суд визнав банкрутом.

Суддя ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
У постанові про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з-поміж арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Заяви з вимогами кредиторів розглядає господарський суд у порядку черговості їхнього надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи-банкрута, а також власнику майна.

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.

7. Закриття провадження у справі про банкрутство

Закриття провадження у справі про банкрутство є завершальним етапом у процесі банкрутства української компанії. Воно настає після виконання всіх дій, передбачених законом, таких як ліквідація активів чи розподіл коштів між кредиторами, чи успішна санація підприємства.

Підставами для закриття провадження у справі про банкрутство є:

• повне задоволення вимог кредиторів;
• успішна санація;
• недостатність активів;
• відсутність кредиторських вимог;
• відмова кредиторів від своїх вимог;
• мирова угода;
• інші причини (наприклад, ліквідація боржника через адміністративні чи інші рішення, які роблять подальший розгляд справи недоцільним).

Після того, як завершено всі процедури, суд ухвалює рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, що є фінальним кроком, який завершить весь процес банкрутства.