3 Травня, 2022

Аграрні розписки в Україні: використання, переваги й ризики

Вступ

1. Базові елементи операцій з аграрними розписками

2. Переваги аграрних розписок для Боржників

2.1. Розширення кола джерел фінансування

2.2. Вчасний доступ до необхідних ресурсів

2.3. Доступ до технологій

3. Переваги аграрних розписок для Кредиторів

3.1. Розширення ринку збуту товарів

3.2. Розширення бізнесу без збільшення оброблюваних земель

3.3. Зниження ризиків

4. Ризики в операціях з аграрними розписками

5. Як уникнути ризиків

5.1. Юридичний аудит Боржника

5.2. Правила моніторингу

5.3. Перевірені протоколи дій

5.4. Правила документообігу

В українському аграрному бізнесі аграрна розписка є одним з найдієвіших інструментів фінансування агрокомпаній під заставу майбутнього врожаю. Юридично, аграрна розписка є товаророзпорядчим документом, який фіксує безумовне та забезпечене заставою зобов’язання боржника здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти.

1. Базові елементи операцій з використанням аграрних розписок

Сторонами операції з використанням аграрних розписок є:

• Кредитор – той, хто надає агровиробнику кошти, постачає засоби захисту рослин (ЗЗР), насіння, добрива, паливо, виконує роботи (наприклад, з культивації) тощо;
• Боржник – той, хто отримує від Кредитора товари та послуги, зобов’язується розрахуватися за них, і надає свій майбутній врожай у заставу.

Боржником може бути особа, яка володіє або користується землею, на якій вирощує агропродукцію.

Кредитором може бути будь-яка юридична чи фізична особа.

Аграрна розписка видається на кожен вид аграрної продукції окремо.

Аграрну розписку видає Боржник і вона зберігається у Кредитора, вона може бути видана тільки у письмовій формі. Крім того, такий документ повинен бути нотаріально посвідчений і зареєстрований в Реєстрі аграрних розписок. Аграрна розписка вважається виданою саме з часу її внесення в Реєстр аграрних розписок.

Аграрна розписка може бути:

• товарною,
• фінансовою.

У випадку видачі Кредитору товарної аграрної розписки Боржник зобов’язується в майбутньому поставити Кредиторові агропродукцію, вид, якість і кількість якої визначено в аграрній розписці. Також в аграрній розписці визначаються умови поставки – місце та строк.

У випадку видачі Кредитору фінансової аграрної розписки Боржник зобов’язується сплатити Кредиторові грошову суму. Розмір платежу визначається за погодженою сторонами формулою, прив’язану до цін на агропродукцію у визначеній кількості та якості.

Після виконання Боржником своїх зобов’язань (поставки агропродукції чи сплати коштів) Кредитор повертає аграрну розписку Боржнику.

Виконання зобов’язань за аграрною розпискою забезпечується майбутнім врожаєм Боржника. Відомості про заставлений таким чином майбутній врожай вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна під час її видачі. Аграрні розписки в Україні на сьогодні використовуються переважно в сфері рослинництва.

2. Переваги аграрних розписок для агрокомпаній-Боржників

2.1. Розширення кола джерел фінансування

Традиційне джерело фінансування – банківські кредити – не завжди є доступними для українських агрокомпаній. Причин цьому кілька. Насамперед, це недостатність майна, яке банк готовий прийняти в заставу. Традиційно українські банки найбільше довіряють заставі нерухомості та техніки. Але часто більшість належних агрокомпанії активів є або слабо ліквідними та неякісно оформленими (наприклад, пайове майно), або витратними (ЗЗР, добрива, посівний матеріал), або ж швидко амортизуються (сільськогосподарська техніка).

Найбільш вартісний актив агрокомпанії – її майбутня продукція – сприймається українськими банками як ризикове та важко контрольоване забезпечення. Крім того, навіть якщо банк погоджується видати кредит під заставу майбутнього врожаю, то це складна та довга процедура. Аграрні розписки, натомість, дозволяють отримувати ресурси від будь-кого, до того ж відносно швидко.

2.2. Вчасний доступ до необхідних ресурсів

Середні та малі агрокомпанії часто просто не мають не тільки фінансових, але й логістичних можливостей доступу до ефективних ЗЗР, посівних матеріалів тощо. Аграрні розписки надають їм можливість брати участь у програмах поставок від великих виробників саме тоді, коли це технологічно потрібно.

2.3. Доступ до технологій

Аграрні розписки надають можливість українським агрокомпаніям брати участь у програмах, в рамках яких не лише здійснюються поставки необхідних ресурсів, але й надаються технології вирощування продукції.

3. Переваги аграрних розписок для агрокомпаній-Кредиторів

3.1. Розширення ринку збуту своїх товарів

Компанії-виробники ЗЗР, добрив, насіння отримують змогу поставляти свою продукцію ширшому колу споживачів, які раніше не могли собі дозволити придбавати таку продукцію.

3.2. Можливість розширення агробізнесу без збільшення оброблюваних земель

Українські агрокомпанії, які мають доступ до фінансових, логістичних і технологічних ресурсів, можуть використовувати аграрні розписки як інструмент для вирощування продукції у взаємодії з середніми та малими землекористувачами.

3.3. Зниження ризиків

Законодавство України про аграрні розписки дозволяє Кредитору застосовувати більш ефективні та швидкі інструменти для отримання вкладених ним коштів, зокрема:

• для заявлення вимог до Боржника Кредиторові потрібна лише аграрна розписка;
• пріоритет Кредитора перед іншими кредиторами Боржника підтверджується реєстрацією застави майбутнього врожаю в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;
• законодавство про аграрні розписки надає Кредитору право здійснювати моніторинг за майбутнім врожаєм (спостереження дотримання Боржником технології вирощування, доступ до земельної ділянки, на якій вирощується врожай, та приміщень, де зберігається зібраний урожай);
• якщо заставленого врожаю виявилося недостатньо, то Кредитор має право звернути стягнення на інше майно Боржника;
• якщо недобросовісний Боржник продав заставлений врожай іншій особі, то Кредитор має право заявити вимоги до такої особи і задовольнити вимоги за рахунок її майна;
• Кредитор може передати третім особам права за аграрною розпискою (така операція повинна бути посвідчена нотаріально);
• для звернення стягнення на заставлений врожай Кредиторові не треба звертатись до суду, достатньо здійснити виконавчий напис нотаріуса, який підлягає негайному виконанню (протягом 7 днів державні/приватні виконавці зобов’язані забезпечити передачу заставленого врожаю Кредитору).

4. Ризики в операціях з аграрними розписками

Базовими ризиками в операціях з аграрними розписками є:

• ризик Кредитора не отримати поставки (оплати) за аграрною розпискою;
• ризик Кредитора недоотримати прибуток внаслідок зниження цін на продукцію, отриману за аграрною розпискою;
• ризик Боржника недоотримати прибуток внаслідок підвищення цін на продукцію, яку він повинен поставити за аграрною розпискою;
• ризик Боржника стати об’єктом рейдерської атаки з боку Кредитора чи осіб, яким Кредитор передав аграрну розписку.

Фактори таких ризиків можуть бути як природними (погодні умови, недостатнє зволоження), так і суб’єктивними.

Суб’єктивні фактори пов’язані з поведінкою Кредитора або Боржника. Як показує судова практика, основною мотивацією Боржника не виконувати свої зобов’язання за аграрною розпискою є спокуса отримати більше від продажу заставленого врожаю. Цій спокусі, звичайно, відповідає намір Кредитора не тільки отримати оплату за поставлені Боржнику ресурси, але і заробити на різниці затрат на поставку та доходу від продажу отриманого за аграрною розпискою врожаю.

За таких умов Боржник вдається до використання прогалин в законодавстві про аграрні розписки та недоліків, допущених при оформленні аграрної розписки.

Так, законодавство України про виконавче провадження не встановлює достатньо чітких процедур для звернення стягнення на заставлений врожай. Наприклад, державний/приватний виконавець, може здійснювати розшук такого майна, а не знайшовши – повернути аграрну розписку Кредитору без виконання.

Зважаючи на специфічний характер заставленого майна – зерно – його непросто знайти. Справа в тому, що зерно є майном з родовими ознаками, і візуально визначити, що зерно на складі зібране саме з тих ділянок, які зазначені в аграрних розписках, майже неможливо. Поки державний/приватний виконавець виконує необхідні процедури для витребування документів про походження зерна, недобросовісний Боржник може його перемістити чи продати.

Якщо ж Боржник передав зібраний врожай на зерновий склад (елеватор), то отримати його Кредиторові ще складніше. В Україні встановлені правила обігу та зберігання зерна, згідно з якими зерно підлягає зберіганню на зернових складах на підставі письмових договорів зберігання зерна. При цьому власнику видаються відповідні складські документи у встановленій формі, щодо яких ведеться спеціальний реєстр. Заставодержатель може законно отримати зерно тільки у випадку його застави за подвійним складським свідоцтвом. У всіх інших випадках зерновий склад має право видати зерно тому, хто надасть оригінал складського документа. Звичайно, таким документом володіє тільки Боржник і Кредиторові він його за таких обставин не віддасть.

Елеватор зі свого боку також може законно не віддавати зерно державному/приватному виконавцю без судового рішення. Це пов’язано з неузгодженістю порядку примусового виконання аграрних розписок: інструкція про здійснення примусового виконання відсилає до положень законодавства, які дозволяють вилучати предмет застави тільки у Боржника.

Боржник також може скористатися положеннями українського законодавства, які передбачають необхідність досягнення згоди щодо якості зерна, яке повинно бути поставлене згідно з аграрною розпискою. Для цього йому достатньо не узгоджувати питання якості зерна, оскаржувати призначення експертизи або іншим чином затягувати процес стягнення.

Ця та інші подібні неузгодженості в законодавстві дозволяють недобросовісному Боржнику успішно оскаржувати процедури, пов’язані з примусовим стягненням Кредитором продукції за аграрною розпискою. Тим часом, Боржник може продати зерно за вигідними йому цінами.

Крім цього, Боржник cкористатися недоліками, допущеними при оформленні аграрної розписки. Зокрема, такі недоліки можуть бути пов’язані з особливістю користування землею українськими агрокомпаніями. Внаслідок оренди землі маленькими ділянками у сотень орендодавців посівні масиви часто схожі на дошку для шахів. На одному полі різні ділянки можуть перебувати в оренді у різних компаній або осіб. Для технологічної зручності, агрокомпанії або фермери за таких обставин просто, без документального оформлення, домовляються про взаємний обмін правом обробітку таких ділянок. Якщо аграрна розписка була оформлена на підставі реєстру ділянок, без карти їх розташування, недобросовісний Боржник може використати це для затягування процесу стягнення (не все зерно, зібране з поля, було вирощене на зазначених в аграрній розписці ділянках, а щоб його розмежувати, треба йти до суду).

Часто Кредитор нехтує правовими вимогами до оформлення та супроводу аграрних розписок, тобто не здійснює перевірки обтяжень, прискіпливий моніторинг робіт із вирощування продукції, не вивчає логістику Боржника тощо.

Імовірно найпопулярнішою підставою, яку використовують недобросовісні Боржники, щоб позбавити Кредитора можливості отримати поставки за аграрною розпискою, є форс-мажорні обставини.

Оскільки рослинництво справді дуже залежне від природних обставин, то такий ризик є нормальним явищем. Він однаковою мірою лягає як на Боржника, так і на Кредитора. Проте, недобросовісні Боржники, вдаючись до неправомірних засобів, можуть сфабрикувати висновки уповноважених органів щодо неврожаю внаслідок погодних умов. Кредитор змушений в такому випадку вдаватися до судового захисту своїх прав, а Боржник тим часом може продати заставлене зерно на власний розсуд.

5. Як уникнути ризиків в операціях із аграрними розписками

Уникнути ризиків, які випливають з неправомірних дій, неможливо. Проте, прискіпливий підхід до підготовки та супроводу операцій із аграрними розписками може настільки ускладнити дії недобросовісної сторони, що їй стане невигідно діяти неправомірно.

5.1. Юридичний аудит Боржника

Кредитору слід провести юридичний аудит Боржника перед початком операцій із аграрними активами. Такий аудит повинен включати:

• аудит земельних активів (з перевіркою розміщення орендованих земель на картах);
• аудит корпоративних питань в частині повноважень розпорядження майном, підписання угод тощо;
• аудит потужностей для зберігання, які використовуються Боржником;
• аудит належного Боржнику ліквідного та цінного майна;
• аудит зобов’язань і обтяжень Боржника.

5.2. Правила моніторингу

Важливо чітко та детально сформулювати правила моніторингу та пов’язані з цим права Кредитора та зобов’язання Боржника. Слід, зокрема, приділити особливу увагу моніторингу під час збору та передачі на зберігання заставленого врожаю та вчасно оформлювати належні складські документи (наприклад, подвійні складські свідоцтва).

5.3. Перевірені протоколи дій

Кредитору слід мати перевірені протоколи дій на випадок недобросовісної поведінки Боржника. Такі протоколи – не теоретичний документ. Вони повинні постійно доповнюватися інформацією під час моніторингу: де фактично Боржник зберігає врожай, як він його перевозить, які елеватори використовує для зберігання, чи вчасно обробляє ділянки, зазначені в аграрній розписці, як використовує отримані від Кредитора ресурси тощо.

5.4. Правила документообігу

Важливо чітко притримуватися правил документообігу під час супроводу аграрних розписок – комунікувати узгодженими в договорі каналами та збирати підтвердження таких комунікацій, при внесенні змін у документи (наприклад, договори) своєчасно вносити зміни у всі пов’язані документи тощо.