Налоговая система Украины: ПДВ, ЄСВ, податок на майно

Податок на додану вартість

Ставка податку на додану вартість (ПДВ) становить 20%. Для товарів фармацевтичної сфери він складає 7%. Варто зауважити, що нульовий відсоток (0% ПДВ) застосовується для експорту товарів з України у митному режимі.

Платник податку зобов’язаний зареєструватися як платник ПДВ, якщо сукупна вартість товарів або наданих послуг перевищує 1 мільйон гривень у період за останні 12 місяців. Однак, якщо обсяг оподатковуваних транзакцій платника не перевищує 1 мільйон гривень, він не зобов’язаний реєструвати свою діяльність як платник ПДВ – у цьому разі реєстрація не обов’язкова і здійснюється на добровільних засадах.

ПДВ застосовується щодо операцій із постачання товарів та надання послуг на митній території України, так само як і операцій імпорту й експорту товарів чи послуг в Україну. Крім цього, податком на додану вартість обкладаються послуги, пов’язані з міжнародним перевезенням пасажирів та багажу морським, річковим і повітряним транспортом.

Єдиний соціальний внесок та військовий збір

Єдиний соціальний внесок сплачують робітники, приватні підприємці та самозайняті громадяни. Ставка єдиного соціального внеску складає 22%. Проте обсяг сплаченого ЄСВ не може перевищувати суми 15 мінімальних заробітних плат.

Податок на військовий збір застосовується в Україні вже протягом кількох років і складає 1,5%.

Податок на майно

Цей податок застосовується щодо рухомого та нерухомого майна. Податок на нерухомість, що накладається на будівлі та земельні ділянки, сплачують фізичні та юридичні особи, а також особи-нерезиденти.

Розмір податку на будівлі визначає місцевими органами влади, однак ставка податку не може перевищувати 1,5% мінімальної заробітної плати на 1 квадратний метр житлової та нежитлової власності.

Додаткова податкова ставка, у розмірі 25 000 гривень, застосовується для квартир, площа яких перевищує 300 квадратних метрів, та будинків площею понад 500 квадратних метрів.

Податок на нерухомість сплачується за кожен квадратний метр житлової та нежитлової власності. Власники квартир, площею меншою ніж 60 м2, та будинків – до 120 м2 (або власники будинків та квартир, загальна сукупна площа яких не перевищує 180 м2), звільняються від сплати цього податку.

Розмір податку на земельні ділянки встановлюють органи місцевого самоврядування. Ставка податку не може перевищувати 3% від нормативної оцінки земельної ділянки, 1% – для земель сільськогосподарського призначення загального користування, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання, розмір податку не може перевищувати 12% нормативної оцінки.

Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або у користуванні.