Угоди про уникнення подвійного оподаткування для бізнесу
Угоди про уникнення подвійного оподаткування можуть зменшити або усунути податок з доходів нерезидента з джерелом в Україні. Пільга застосовується, якщо угода чинна, дохід правильно класифіковано, до виплати отримано довідку про резидентство та, коли це вимагає угода, підтверджено статус бенефіціарного отримувача.
Дивіденди іноземному акціонеру, відсотки за позикою від нерезидента, роялті за ліцензійним договором, орендна плата та винагорода за послуги потребують окремої податкової оцінки. Українська компанія має визначити, чи виникає обов’язок утримувати податок і яка ставка застосовується.
Матеріал адресовано українським підприємствам, бухгалтерам, фінансовим директорам та юридичним командам, які здійснюють виплати нерезидентам або структурують корпоративні та фінансові відносини з іноземним елементом.
1. Пріоритет УУПО в українському податковому законодавстві
2. Базова ставка податку з доходів нерезидентів
3. Умови застосування УУПО
4. Довідка про податкове резидентство
5. Бенефіціарний отримувач і посередницькі структури
6. Ризик постійного представництва в Україні
7. Причини відмови у пільгах за УУПО
8. Чекліст перед виплатою нерезиденту
9. Мережа податкових угод України
Часті запитання
Як DLF може допомогти
1. Пріоритет УУПО в українському податковому законодавстві
Угода про уникнення подвійного оподаткування — це двосторонній міжнародний договір між Україною та іноземною державою, ратифікований Верховною Радою України. Податковий кодекс України встановлює пріоритет ратифікованого міжнародного договору над відмінними правилами Кодексу. Тому український податковий агент має застосувати ставку або звільнення за відповідною угодою, коли виконані її умови та вимоги українського законодавства до документів.
Угоди регулюють оподаткування дивідендів, відсотків, роялті, прибутку від підприємницької діяльності, доходів від послуг і нерухомого майна. Для кожного виду доходу вони розподіляють податкові права між державами та визначають максимальну ставку податку, що може утримуватися у державі джерела доходу. Залежно від положень конкретної угоди така ставка може бути зниженою (нижче 15%) або дорівнювати нулю.
2. Базова ставка податку з доходів нерезидентів
Якщо між Україною та країною податкового резидентства нерезидента немає чинної угоди або умови її застосування не виконані, застосовуються внутрішні правила Податкового кодексу. Для більшості доходів нерезидента з джерелом в Україні базова ставка становить 15% від суми виплати. До таких доходів належать, зокрема, дивіденди, відсотки, роялті, лізингові та орендні платежі, доходи від інжинірингових послуг і доходи від операцій з нерухомим майном в Україні. Цю ставку прямо закріплено у Податковому кодексі із застереженням: «якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України».
Податок утримує українська компанія-платник до або одночасно з виплатою. Повернення надміру сплаченої суми можливе лише через окрему процедуру.
3. Умови застосування УУПО
Для застосування пільги необхідно одночасно виконати вимоги, релевантні конкретному виду доходу та відповідній угоді.
| Умова | Зміст |
|---|---|
| Чинна угода | Між Україною та країною податкового резидентства нерезидента має діяти ратифікована УУПО |
| Бенефіціарний отримувач | Для видів доходу, де це вимагає угода, нерезидент має бути бенефіціарним (фактичним) отримувачем, а не агентом або посередником |
| Довідка про резидентство | До виплати надана чинна довідка від компетентного органу іноземної держави |
Якщо всі три умови виконані, українська компанія — податковий агент — застосовує знижену ставку або звільнення безпосередньо під час виплати, без попереднього погодження з податковим органом. Пільга реалізується на рівні джерела, а не через процедуру повернення.
Антиобхідні правила. Багатостороння конвенція ОЕСР (MLI) змінює конкретну угоду лише за наявності відповідних позицій обох держав і з урахуванням дат застосування її положень. Окремо Податковий кодекс дозволяє відмовити в пільзі, якщо головною або переважною метою операції було отримання переваг за міжнародним договором і це не відповідає його меті.
4. Довідка про податкове резидентство
Довідка про податкове резидентство — офіційний документ компетентного органу іноземної держави, що підтверджує резидентство нерезидента для цілей оподаткування.
Довідка має бути видана компетентним органом відповідної держави за формою, передбаченою її законодавством. Документ легалізують або апостилюють, якщо інше не передбачено міжнародним договором, і перекладають українською відповідно до вимог українського законодавства.
Довідку з інформацією за попередній звітний рік можна використовувати для виплат у поточному році, але після його завершення податковий агент має отримати довідку за поточний рік.
Якщо довідку не отримано до виплати, українська компанія застосовує внутрішню ставку для відповідного виду доходу. Довідка, отримана пізніше, може бути використана лише для процедури повернення надміру утриманого податку.
5. Бенефіціарний отримувач і посередницькі структури
Резидентство в державі — учасниці угоди є необхідною, але не достатньою умовою для отримання пільги. Нерезидент також має бути фактичним отримувачем (вигодоодержувачем) відповідного доходу — особою, яка має право отримувати цей дохід і самостійно ним розпоряджатися. Це поняття не тотожне статусу кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.
Право на пільгу не мають: агенти, посередники, номінальні власники, компанії-«кондуїти» та особи, зобов’язані передати отриманий дохід третій стороні. Якщо безпосередній отримувач не є бенефіціарним отримувачем доходу, угода з державою податкового резидентства відповідного бенефіціарного отримувача може застосовуватися лише в порядку та за умов, передбачених Податковим кодексом, зокрема за наявності встановлених заяв і підтвердних документів.
На практиці це означає, що для холдингових структур і внутрішньогрупового фінансування питання фактичного отримувача потребує детального аналізу до здійснення будь-якої виплати. Документальне підтвердження статусу фактичного отримувача і реальної ділової мети структури слід підготувати завчасно.
6. Ризик постійного представництва в Україні
Іноземна компанія, що провадить діяльність в Україні без реєстрованого місцевого суб’єкта, може ненавмисно утворити постійне представництво (ПП). Це тягне зобов’язання зі сплати корпоративного податку з прибутків, що відносяться до такого ПП.
Постійне представництво — це постійне місце діяльності, через яке нерезидент повністю або частково провадить господарську діяльність в Україні. До типових форм ПП належать управлінський офіс, відділення, завод, майстерня, а також сервер, що розташований на території України. Залежно від умов застосовної угоди й фактичних обставин, ПП може також виникати через тривале проведення будівельних або монтажних робіт чи надання послуг через залучених співробітників. ПП також може виникати через залежного агента, який укладає договори від імені нерезидента, фактично погоджує їх істотні умови або відіграє основну роль у їх укладенні, після чого нерезидент підписує такі договори без істотних змін.
Ризик виникнення ПП потрібно оцінювати для кожного проєкту до початку діяльності в Україні з урахуванням Податкового кодексу та конкретної угоди. Пороги, винятки для підготовчої й допоміжної діяльності та правила щодо агентів різняться. Якщо ПП виникло, нерезидент має зареєструватися в Державній податковій службі і декларувати прибуток, що до нього відноситься.
7. Причини відмови у пільгах за УУПО
Найпоширеніші підстави, через які пільга за угодою не застосовується або оскаржується після виплати, такі:
Відсутність довідки до виплати. Пізніше отримана довідка не дає права застосувати пільгову ставку під час уже здійсненої виплати.
Хибна класифікація доходу. Роялті, послуги, відсотки та управлінська винагорода регулюються різними статтями угоди.
Транзитна структура замість фактичного отримувача. Компанія-посередник без реальних функцій не має права на пільгу лише через своє резидентство.
Тест основної мети. Пільга може бути відхилена, якщо структура створена переважно для отримання переваг за УУПО без реальної ділової мети.
8. Чекліст перед виплатою нерезиденту
- Перевірити наявність чинної УУПО між Україною та країною податкового резидентства нерезидента (актуальний перелік — на сайті Міністерства фінансів України)
- Класифікувати вид доходу відповідно до застосовної статті угоди (дивіденди, відсотки, роялті, прибуток від підприємницької діяльності тощо)
- Проаналізувати, чи нерезидент є фактичним отримувачем доходу, а не посередником
- Отримати від нерезидента довідку про податкове резидентство, належно легалізовану або апостильовану за потреби та перекладену українською відповідно до закону, — до виплати
- Оцінити, чи угода охоплена MLI і чи є ризик застосування тесту основної мети
- Оцінити ризик виникнення постійного представництва, якщо нерезидент фізично присутній або провадить діяльність в Україні
- Застосувати ставку за УУПО або внутрішню ставку, передбачену Податковим кодексом для відповідного виду доходу, та перерахувати утриманий податок до бюджету
- Відобразити виплату та утриманий податок у декларації з податку на прибуток і відповідному додатку щодо нерезидента
9. Мережа податкових угод України
Україна має угоди про уникнення подвійного оподаткування з широким колом країн, що охоплюють більшість ключових торговельних та інвестиційних партнерів. Серед них — Австрія, Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Франція, Ізраїль, Туреччина, США, Канада та багато інших. Актуальний перелік чинних і підписаних угод публікується на сайті Міністерства фінансів України.
Угоди з Росією та Білоруссю були денонсовані у 2022 році і більше не діють. Виплати резидентам цих держав оподатковуються виключно за внутрішніми правилами України.
Законодавчі зміни до позиції України за MLI набрали чинності 7 червня 2025 року. Оновлену консолідовану позицію України, зокрема перелік охоплених угод і застережень, було передано депозитарію ОЕСР 20 жовтня 2025 року; вона охоплює, серед іншого, угоди з Австрією, Данією, Нідерландами, Великою Британією, Швейцарією, Сінгапуром, ОАЕ та Малайзією. Фактичний вплив MLI на конкретну угоду залежить також від позиції другої держави та дати застосування відповідних положень.
У відносинах із Німеччиною чинною залишається угода 1995 року. Нову українсько-німецьку угоду підписано 19 травня 2026 року, але вона ще не набрала чинності й замінить чинну угоду лише після завершення внутрішньодержавних процедур в обох державах.
Часті запитання
Чи може нерезидент отримати пільгу за УУПО, якщо довідка надана після виплати?
Якщо довідку не надано до виплати, застосовується внутрішня ставка для відповідного виду доходу. Після отримання довідки нерезидент може ініціювати повернення надміру утриманого податку.
Довідка видана за минулий рік — чи вона досі чинна?
Так, довідку за попередній звітний рік можна використовувати для виплат у поточному році. Після завершення поточного року потрібно отримати довідку за цей рік.
Чи застосовується УУПО автоматично?
Ні. Потрібно підтвердити чинність угоди, правильно класифікувати дохід, отримати довідку до виплати та, коли це передбачено угодою, перевірити статус бенефіціарного отримувача.
Що таке тест основної мети і кого він стосується?
Тест основної мети дозволяє відмовити в пільзі, якщо однією з головних цілей структури є отримання переваг за УУПО всупереч меті угоди. Він особливо важливий для холдингових структур, внутрішньогрупового фінансування та роялті.
Де перевірити, чи є з конкретною країною чинна УУПО?
На офіційному сайті Міністерства фінансів України. Перелік слід перевіряти перед кожною виплатою.
Чи може іноземна компанія, яка надає послуги українським клієнтам, утворити постійне представництво в Україні?
Надання послуг може призвести до виникнення ПП залежно від тривалості та характеру діяльності й умов конкретної угоди. Якщо ПП виникло, нерезидент має зареєструватися в ДПС і сплачувати податок з прибутку, що до нього відноситься.
Як DLF може допомогти
DLF attorneys-at-law підтримує українські та іноземні компанії у структуруванні транскордонних виплат і корпоративних відносин: визначає застосовну УУПО, перевіряє класифікацію доходу й статус бенефіціарного отримувача, готує документи для застосування зниженої ставки, оцінює ризик постійного представництва та супроводжує взаємодію з податковими органами. Команда поєднує досвід у податковому праві та корпоративному праві / M&A для структурування дивідендів, процентів, роялті, внутрішньогрупового фінансування й діяльності нерезидентів в Україні.
Ігор Дикунський, LL.M., партнер, адвокат, DLF attorneys-at-law
Контакти: +380 44 384 24 54, info@dlf.ua
Цей матеріал призначений для загального ознайомлення. Застосування описаних підходів залежить від обставин конкретної ситуації та потребує окремої правової оцінки.