Роз’яснення Верховного Суду України

Верховний Суд України у березні 2015 року роз’яснив деякі питання застосування норм законодавства, що стосуються звернення стягнення на предмет іпотеки нотаріусами та щодо солідарної відповідальності поручителів.

У справі № 6-141цс14 ВСУ підтвердив позицію суду попередньої інстанції про незаконність виконавчого напису нотаріуса при існуванні спору. Так, суд роз’яснив, що відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1. Постанови Кабінету Міністрів від 29 червня 1999 року № 1772 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», для отримання виконавчого напису для стягнення заборгованості по нотаріально засвідченим договорам подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого договору, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Тому, на думку Верховного Суду України, та обставина, що на час вчинення виконавчого напису в суді вже існував спір щодо розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.

В іншій справі № 6-35цс15 Верховний Суд України зазначив, що поручителі за різними договорами, укладеними з боржником, не несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Відповідно до цього, кредитори мають право пред’явити вимоги до поручителів лише на підставі існуючих договорів.