16 Листопада, 2020

Реєстрація об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі України

1. Щотижневе оновлення реєстру об’єктів ПІВ в Україні

2. Реєстрація заяви про реєстрацію ПІВ

3. Розгляд заяви про реєстрацію об’єктів ПІВ

4. Застосування заходів щодо сприяння захисту ПІВ

1. Щотижневе оновлення реєстру об’єктів ПІВ в Україні

16 листопада 2020 року на Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» з’явився актуалізований реєстр об’єктів права інтелектуальної власності (надалі – ПІВ). Щотижневе оновлення реєстру стало черговим кроком у реалізації реформування митного законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

Реформи мають на меті приведення положень митного законодавства України у відповідність до стандартів та практики ЄС. Вони сприятимуть підвищенню рівня запобігання та протидії переміщенню через митний кордон України товарів, що порушують права інтелектуальної власності, та, як наслідок – очищенню внутрішнього ринку від піратської та контрафактної продукції.

2. Реєстрація заяви про реєстрацію ПІВ

Для реєстрації об’єкта ПІВ у митному реєстрі заявник подає до Держмитслужби України заяву про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі у паперовій формі або у вигляді сканованої копії засобами електронного зв’язку або в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем Держмитслужби. Слід звернути увагу, що в заяві з’явилася можливість для внесення одночасно кількох об’єктів права інтелектуальної власності.

До заяви про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі додаються такі документи:

• копія охоронного документа про реєстрацію в Україні або міжнародну реєстрацію ПІВ;
• довіреність (або її належним чином завірена копія) – у разі, коли заяву подає уповноважений представник правовласника;
• опис та фотографічне зображення об’єкта ПІВ;
• опис методу ідентифікації наявності об’єкта ПІВ – у разі, якщо для реєстрації у митному реєстрі подається винахід, промисловий зразок, сорт рослин або компонування напівпровідникових виробів;
• фотографічне зображення товарів, що підозрюються у порушенні ПІВ, контрафактних, піратських товарів тощо (за наявності) або зразки таких товарів (за бажанням);
• копії документів, на підставі яких такий виробник товарів використовує об’єкт ПІВ – у разі, якщо правовласником є резидент України, а виробником товарів-нерезидент, розташований за межами України.

У разі подання заяви про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі України у паперовій формі така заява подається у двох примірниках (примірник для митного органу та примірник для правовласника). Слід мати на увазі, що кореспонденція, що надходить до митних органів України іноземними мовами, передається для перекладу або анотації за реєстром. Не пізніше ніж через 3 доби ці документи разом з перекладом (анотацією) повертаються до діловодної служби для реєстрації та подальшого опрацювання. Після реєстрації письмова заява або заява, подана у вигляді сканованої копії засобами електронного зв’язку не пізніше наступного робочого дня передається до СП Держмитслужби для її розгляду.

У разі подання заяви в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем Держмитслужби з електронними (сканованими) копіями таких заяви та документів, заява та документи засвідчуються накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника. У разі виявлення некоректного заповнення графи електронної форми заяви заявнику просто автоматично повідомляється про характер виявленої помилки та про порядок її виправлення шляхом інформаційного повідомлення. Після реєстрації електронної заяви заявнику направляється повідомлення з датою та номером, за яким зареєстровано його заяву.

3. Розгляд заяви про реєстрацію об’єктів ПІВ

Розгляд заяви про реєстрацію об’єктів ПІВ передбачає:

• перевірку наявності у заявника правових підстав для подання заяви та необхідного обсягу прав на об’єкт ПІВ;
• перевірку дотримання порядку заповнення граф заяви, наявності необхідних документів;
• перевірку наявності всіх примірників заяви, електронних (сканованих) копій такої заяви та доданих до неї документів;
• перевірку інформації, зазначеної у заяві та/або поданих документах;
• перевірку наявності характерних (типових) ознак товарів, які можуть бути ідентифіковані митними органами України;
• оцінку можливості ідентифікації об’єкта ПІВ у товарі.

У ході розгляду заяви Держмитслужба України може надсилати запити щодо поданих документів:

• до органу, підприємства, установи, організації, які видали такий документ, – про проведення його перевірки або надання додаткових відомостей. При цьому строк розгляду такої заяви не призупиняється;
• до заявника – із зазначенням документів та/або інформації, які необхідно надати, відкоригувати або доповнити. Заявник надає відповідь на запит у строк не пізніше 10 робочих днів з дня отримання такого запиту (яким вважається день надіслання запиту на електронну пошту або електронним повідомленням). При цьому строк розгляду заяви призупиняється з дня направлення такого запиту заявнику і поновлюється з дня отримання відповіді на запит.

Строк розгляду заяви становить 30 робочих днів з дати реєстрації заяви, протягом яких відбувається реєстрація об’єкта ПІВ у митному реєстрі України або надання відмови у реєстрації об’єкта ПІВ.

Про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі Держмитслужба України не пізніше наступного робочого дня з дня завершення реєстрації об’єкта ПІВ у митному реєстрі повідомляє заявника із зазначенням дати реєстрації об’єкта ПІВ, його порядкового номера в митному реєстрі та строку, на який здійснено реєстрацію об’єкта ПІВ.

Відмова в реєстрації об’єкта ПІВ у митному реєстрі України надається у разі:

• відсутності у правовласника правових підстав та/або необхідного обсягу прав для подання заяви;
• недотримання форми заяви про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі;
• виявлення недостовірної та/або неповної інформації у заяві та доданих до неї документах;
• ненадання необхідних документів та/або інформації, у тому числі у відповідь на запит Держмитслужби України;
• неможливості ідентифікації наявності об’єкта ПІВ у товарі методами, запропонованими заявником;
• відсутності характерних (типових) ознак оригінальних товарів, які можуть бути ідентифіковані;
• невідповідності товарів, які містять торговельну марку, класам товарів згідно з Міжнародною класифікацією;
• наявності щодо цього об’єкта ПІВ невідшкодованих витрат, пов’язаних із зберіганням товарів, митне оформлення яких призупинено.

У разі відмови Держмитслужба України повідомляє письмово (паперовим або електронним документом) заявника із вмотивованим обґрунтуванням причин такої відмови або реєстрації не всіх об’єктів ПІВ, поданих в одній заяві про реєстрацію об’єкта ПІВ у митному реєстрі України.

4. Застосування заходів щодо сприяння захисту ПІВ

Після реєстрації об’єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі об’єктів ПІВ митні органи України застосовують заходи щодо сприяння захисту ПІВ на підставі даних такого реєстру. Зокрема, у разі виявлення товарів, що підозрюються у порушенні ПІВ, відбувається призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру. Призупинення митного оформлення товарів (окрім швидкопсувних) може також відбуватися за ініціативою митного органу України.

Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більш як на 10 робочих днів приймає керівник митного органу або його заступник. Для швидкопсувних товарів строк призупинення становить три робочі дні, який не може бути продовжений. У день прийняття відповідного рішення надсилаються повідомлення про призупинення правовласнику і декларанту.

Шляхом надання відповіді на повідомлення правовласник підтверджує або не підтверджує висновок митного органу, що товари є такими, що підозрюються у порушенні ПІВ, або повідомляє, що товари є оригінальними, а також повідомляє про свій намір чи його відсутність застосувати заходи сприяння або надає згоду на поновлення їх митного оформлення. У свою чергу, декларант надсилає заперечення власника товарів щодо їх знищення або згоду власника товарів на їх знищення (відсутність заперечень сприймаються як згода).

На підставі відповідей правовласника та декларанта може проводитися знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні ПІВ. Передбачена також можливість дострокового випуску товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні ПІВ, у разі досягнення згоди між правовласником та власником товарів. У процесі здійснення митного оформлення допускається зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці з метою усунення ознак порушень прав інтелектуальної власності за умови узгодження таких операцій з правовласником або на його вимогу.

Треба зазначити, що відшкодування витрат, пов’язаних із зберіганням товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні ПІВ, а також знищення товарів здійснюється за рахунок правовласника.

Слід звернути увагу, що заходи щодо сприяння захисту ПІВ не застосовуються до оригінальних товарів. Це означає, що порушення, які виникають у результаті так званої незаконної паралельної торгівлі та перевищення обумовлених об’ємів виготовлення, виключаються зі сфери регулювання Митного кодексу України.