Особливості укладення контрактів GAFTA в Україні
Вступ
1. Погодження умов угод
2. Укладення угоди
3. Перевірка повноважень представників
4. Вирішення спорів
5. Практичні поради
Довідка
Стандартні контракти GAFTA на сьогодні є основним інструментом торгових операцій українських агрокомпаній на міжнародному ринку зерна. Використання стандартних контрактів GAFTA дозволяє продавцям і покупцям зерна спростити та пришвидшити оформлення угод.
Разом з цим, саме таке спрощення є основним джерелом помилок, які допускаються при укладенні угод із застосуванням проформ GAFTA. Це стосується укладення угод як шляхом обміну листами електронною поштою, так і в письмовій формі. Щоб уникнути таких помилок, а також розуміти їх наслідки, важливо враховувати особливості використання стандартних контрактів GAFTA в Україні.
1. Погодження умов угод
Англійське право в цілому та принципи застосування стандартних контрактів GAFTA зокрема дуже орієнтовані на актуальну ділову практику. Іноземні контрагенти, які активно працюють на ринку зерна, звикли до швидкого узгодження основних умов, приймаючи за основу не стільки письмові документи, скільки рівень довіри до партнера. Англійське право сприяє цьому і не надає критичного значення традиційним для України письмовим доказам волевиявлення – листам або договорам з підписами та печатками. Набагато більше значення надається змісту комунікацій між контрагентами.
При погодженні умов важливо приділяти увагу не лише базовим комерційним умовам (ціна, характеристики товару, місце поставки тощо), але й іншим умовам (наприклад, інструкції щодо відвантаження). Справа в тому, що спрощений порядок укладення угод в англійському праві може призвести до визнання угоди укладеною, якщо сторонами погоджені основні умови. Інші умови можуть бути визнані арбітражем як такі, що не впливають на можливість виконання угоди. У такому випадку доведеться виконувати зобов’язання, навіть якщо такі умови не були погоджені сторонами, а їх виконання потягне за собою значні витрати та збитки.
Застосування стандартних контрактів GAFTA має на меті передусім звільнити сторони торгової операції від опису в контрактах й узгодження стандартних умов торгових операцій (базис поставки, умови зважування, продовження строку відвантаження, наслідки нездатності виконання зобов’язань, порядок повідомлень, форс-мажор). У стандартних контрактах GAFTA розділ про випадки непереборної сили має назву prevention of fulfilment, а термін «форс-мажор» застосовується для загального визначення таких випадків (“Event of Force Majeure”), Це дуже економить час – сторонам достатньо обмінятися по електронній пошті табличкою з переліком суттєвих для них умов, додати посилання на номер стандартної проформи (наприклад, governing contract: GAFTA 78UA) – і операція буде вважатися оформленою.
Але при укладенні таких угод слід пам’ятати, що стандартні контракти GAFTA не є нормативними актами і часто змінюються. GAFTA уважно слідкує за трендами комерційного обороту і приводить стандартні контракти у відповідність із ними. Маючи на руках довідник 2018, можна з великою ймовірністю помилитися щодо умов, на які погоджуєтеся. А за загальним правилом, до відносин сторін за контрактом застосовується саме та редакція, яка діяла на момент укладення договору.
2. Укладення угоди
Підпорядкування стандартних контрактів GAFTA дозволяє сторонам торговельної операції обійтися без обміну підписаними та скріпленими печаткою паперовими примірниками договору. Зазвичай, такі торговельні операції оформлюються шляхом обміну листами, які містять оферту і акцепт. При цьому зміст таких листів здається довільним тільки на перший погляд.
З практики англійських судів Англії та Уельсу, щоб бути юридично зобов’язуючими, контракти, незалежно від їхньої форми, повинні містити такі елементи:
- намір сторін вступити в юридичні відносини;
- пропозицію однієї сторони, яка може бути прийнятою іншою стороною;
- прийняття такої пропозиції іншою стороною;
- взаємна обіцянка сторін надати одна одній щось, що складає цінність для іншої сторони (‘consideration’).
На практиці це означає, що крім стандартних табличок із умовами та посилань на номер проформи GAFTA електронні листи повинні містити юридичні формули, які, власне, і перетворюють переписку у повноцінний договір.
Наприклад, надсилаючи в електронному листі табличку з основними умовами, продавцю необхідно зазначити в своєму листі наступну формулу:
Підтверджуємо зі свого боку та просимо підтвердити з вашого наступні умови, які були погоджені з вами раніше. Приймаючи цю пропозицію, Покупець/Продавець підтверджує всі зазначені деталі та підтверджує підписання контракту (в оригіналі і копії) протягом 10 днів із дати цього підтвердження.
Відповідаючи на такий лист необхідно враховувати такий нюанс: для підтвердження укладення такої угоди достатньо відповісти на цей лист, будь-яким чином продемонструвавши згоду. Угода не буде укладена, тільки якщо в листі-відповіді:
- будуть викладені змінені основні умови;
- буде пряме застереження, що цей лист не є підтвердженням угоди.
З одного боку, цей нюанс необхідно враховувати, щоб не укласти угоду «ненароком». Зазвичай, для цього достатньо, щоб стандартна форма листа містила формулу «Цей лист має інформативний характер та не є акцептом або офертою й не може визначатися в якості наших намірів укласти контракт».
З іншого боку, цей нюанс потрібно враховувати від зворотного – щоб не надати іншій стороні можливість відмовитися від контракту, посилаючись на його не укладення. Для цього, потрібно:
- перевіряти весь текст листа від контрагента (включаючи автотекст, текст під підписом дрібним шрифтом), щоб він не містив зазначеної вище формули;
- вимагати однозначного підтвердження (наприклад, слова «confirmed»).
3. Перевірка повноважень представників
Під час укладання контрактів у спрощеному порядку важливо мати підтвердження того, що контракт підписаний уповноваженим представником контрагента. Часто буває так, що продавцем (в українській практиці рідше – покупцем) виступає відокремлений підрозділ компанії, який за своїм положенням згідно з українським законодавством не має повноважень укладати договори від імені материнської компанії. Крім того, установчі документи компанії можуть встановлювати обмеження щодо укладення угод (по виду або по сумі угоди) або спеціальний порядок корпоративного погодження (рішення зборів учасників, наглядової ради, колегіального виконавчого органу компанії тощо).
Зазвичай, такі ризики покриваються шляхом включення в текст оферти формули «By accepting this offer you confirm that all necessary resolutions and decisions from the corporate body were adopted, with unconditional authorization of you to accept the following deal» (Приймаючи цю пропозицію, ви підтверджуєте, що отримали всі необхідні рішення корпоративних органів управління, які надають вам безумовне право укласти цю угоду).
Ця формула, безумовно, буде взята арбітражем до уваги при розгляді спору щодо угоди. Але доцільнішим є попереднє підписання рамкової угоди між продавцем та покупцем, в якій буде визначено:
- адреси електронної пошти, з яких сторони відправлятимуть та на які прийматимуть юридично значимі повідомлення;
- документальне підтвердження повноважень представників сторін, які направлятимуть такі повідомлення;
- гарантії щодо доступу до використання, адреси електронної пошти, з яких сторони будуть відправляти та на які приймати юридично значимі повідомлення, виключно уповноважених осіб.
4. Вирішення спорів
При виникненні спорів щодо угод із застосуванням стандартних контрактів GAFTA, сторони мають право звернутися до Трибуналу професійних арбітрів, який формується та адмініструється GAFTA. Застереження про застосування арбітражу міститься в усіх стандартних контрактах GAFTA. Арбітражна процедура регулюється правилами, встановленими GAFTA в редакції, яка діяла на момент укладення договору, що є предметом спору. Сторони можуть змінити арбітражне застереження, але, переважно, цього не роблять.
Спір розглядається за англійським правом. Стандартні контракти GAFTA містять спеціальне застереження про те, що до відносин сторін за цими контрактами не застосовують базові міжнародно-правові акти, які традиційно регулюють відносини з міжнародних приватноправових договорів.
Зазвичай, арбітрами є професійні агротрейдери, а не юристи. Це досить важливий нюанс: арбітри хоч і володіють достатньою мірою необхідними знаннями у сфері права, проте основою для прийняття рішень є їхній досвід у комерційній практиці.
Рішення арбітражу можна оскаржити в апеляційній палаті, яка формується для цього. Апеляційна палата розглядає справу заново і має право залишити в силі рішення арбітражу першої інстанції, змінити його або скасувати.
Рішення апеляційної палати може бути оскаржено в англійських судах, але для цього потрібно, щоб оскарження відбувалося з питань права, а також базувалося на значних порушеннях (перевищення арбітражем повноважень, упередженість арбітрів тощо).
Рішення арбітражу GAFTA може бути виконано в Україні. Ця можливість передбачена статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України в поєднанні з положеннями Нью-Йоркської Конвенції від 10.06.1958 про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень.
Проте, з точки зору міжнародної торгівлі, набагато дієвішим є механізм defaulter posting, який застосовує GAFTA. Цей механізм полягає в тому, що у випадку відмови компанії виконувати рішення арбітражу, GAFTA може опублікувати відповідне повідомлення на веб-сайті та розіслати таку інформацію членам GAFTA . Враховуючи, що основою спрощеної процедури торгівлі є репутація сторін і довіра між ними, така інформація може суттєво позначитися на торгових операціях компанії, яка проігнорує рішення арбітражу GAFTA.
5. Практичні поради
Загалом, для уникнення помилок і їхніх наслідків під час укладення угод на міжнародному ринку зерна з використанням стандартних договорів GAFTA слід дотримуватися кількох основних принципів:
1) Оформлювати рамкові угоди з контрагентами, в яких визначати правила укладення поточних угод із використанням стандартних контрактів GAFTA, зокрема:
- порядок підтвердження повноважень представників сторін;
- режим використання електронної пошти під час обміну юридично зобов’язуючими повідомленнями (авторизація адреси електронної пошти);
- юридичні формули, які свідчитимуть про наміри сторони: погодження, нову оферту, відмову від угоди тощо;
- режим повідомлення про зміну представників і їхніх повноважень;
- порядок і випадки обміну письмовими примірниками угод, укладених шляхом обміну електронними листами;
- режим і статус угод, укладених шляхом обміну електронними листами, до моменту обміну письмовими примірниками.
2) Перед початком роботи з поточного укладення угод у спрощеному порядку отримати документальні підтвердження повноважень представників, які матимуть доступ до авторизованої електронної пошти;
3) Перед підтвердженням угод з посиланням на стандартний контракт GAFTA перевіряти його редакцію, актуальну на момент підтвердження;
4) Забезпечити наявність у листах, які не використовуються для підтвердження угод, формули «Цей лист має інформативний характер та не є акцептом або офертою, і не може визначатися в якості наших намірів укласти контракт».
Довідка:
Стандартний контракт GAFTA – це типова форма торгового контракту, розроблена Міжнародною Асоціацією Торгівлі Зерном і Кормами (GAFTA). Ці форми розроблені з врахуванням актуальної комерційної практики на ринку зерна. Основними критеріями їхнього поділу є базис поставки, різні способи транспортування товару, регіон або країна походження (наприклад, для України розроблений стандартний контракт GAFTA 78UA), специфіка конкретного виду агропродукції.
Стандартні форми контрактів GAFTA визначають більшість технічних умов угод: умови зважування товару, номінацію суден, продовження строку відвантаження, умови щодо документів поставки, страхування, розвантаження, порушення умов договору, форс-мажор тощо. Більше 80% контрактів із торгівлі зерном у світі укладаються на базі таких контрактів. Стандартні контракти GAFTA підпорядковуються англійському праву. Використання таких форм може здійснюватися сторонами угод незалежно від їх членства в GAFTA.