Конвертація боргу в статутний капітал українського ТОВ
1. Доцільність конвертації боргу
2. Ухвалення рішення про збільшення статутного капіталу
3. Внесення додаткових вкладів
4. Затвердження результатів внесення додаткових вкладів
1. Доцільність конвертації боргу
Ефективним інструментом погашення внутрішньогрупової заборгованості є передбачений в Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» механізм переведення заборгованості товариства в його статутний капітал.
Слід зазначити, що цей механізм може бути також реалізований враховуючи заборгованість українського товариства перед, наприклад, іноземним постачальником чи позикодавцем. У цьому випадку заборгованість, яка виникла на підставі договору поставки/позики з іноземним контрагентом, може бути конвертована в статутний капітал українського ТОВ, а такий постачальник/позикодавець після внесення додаткового вкладу стає одним з учасників відповідного ТОВ.
Інша стаття за темою: Фінансова допомога українському дочірньому товариству у кризові часи
Щоб уникнути формування негативного власного капіталу, а також порушення співвідношення чистих активів товариства та розміру його статутного капіталу, материнська компанія має можливість за рахунок збільшення статутного капіталу українського дочірнього товариства обміняти (зробити взаємозалік) своє право вимоги боргу до дочірнього товариства на частку в збільшеному статутному капіталі товариства.
Виходячи з норм українського законодавства процедуру збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок додаткових вкладів можна поділити на декілька кроків/етапів:
1. ухвалення загальними зборами учасників українського товариства рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів;
2. внесення додаткових вкладів (новими) учасниками;
3. прийняття рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів та затвердження нового розміру статутного капіталу товариства.
2. Ухвалення рішення про збільшення розміру статутного капіталу
Учасники товариства скликають загальні збори та ухвалюють рішення про залучення додаткових вкладів, яке містить таку інформацію:
- загальна сума збільшення статутного капіталу українського товариства;
- коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника в статутному капіталі;
- запланований розмір статутного капіталу;
- строк для внесення додаткових вкладів учасниками товариства або третіми особами (наприклад, постачальником/позикодавцем);
- надання згоди або заборона на внесення додаткового вкладу третіми особами;
- заборона або надання можливості третім особам вносити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права.
Крім того, з (новим) учасником товариства може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник зобов’язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство – збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі. У цьому ж договорі слід передбачити строк внесення додаткового вкладу.
Така ж можливість щодо укладення договору про внесення додаткового вкладу передбачена і для третіх осіб.
3. Внесення додаткових вкладів учасниками
На цьому етапі кожному з учасників українського товариства надається переважне право внести додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки в статутному капіталі. Такі вклади учасники вносять упродовж строку, визначеного рішенням загальних зборів про залучення додаткових вкладів, але не пізніше, ніж протягом одного року з дня ухвалення такого рішення.
Треті особи й учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.
Треті особи й учасники товариства можуть вносити такі вклади протягом 6 місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо в рішенні загальних зборів на першому етапі учасники не встановили менший строк.
Якщо був укладений договір про внесення додаткового вкладу і такий вклад не був внесений своєчасно та в повному обсязі, договір вважається розірваним. Винятком є вклад, який був внесений частково і рішенням загальних зборів затверджено розмір частки з фактично внесеного додаткового вкладу.
Також з метою уникнення непорозумінь рекомендується укласти договір про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (або хоча б акт про зарахування зустрічних однорідних вимог). У такому договорі слід вказати, яке зобов’язання, строк якого настав і коли, у якому розмірі припиняється шляхом зарахування його зустрічним зобов’язанням, строк виконання та розмір.
4. Затвердження результатів внесення додаткових вкладів
Протягом одного місяця після закінчення строку для внесення додаткових вкладів загальні збори учасників українського товариства ухвалюють остаточне рішення про:
- затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами,
- затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості, враховуючи фактично внесені ними додаткові вклади,
- затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.
Вказане рішення загальних зборів учасників українського товариства є підставою для внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу та про розмір часток кожного з учасників, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Варто зазначити, що важливим є детальне документування кожного кроку, спрямованого на конвертацію боргу в статутний капітал товариства, а саме: підготовка договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладення додаткових угод до договору позики чи договору поставки тощо. Це допоможе в т.ч. уникнути непотрібних спірних ситуацій в майбутньому.