Поставки в Україну: вивезення (реімпорт) бракованого обладнання
1. Умовами повернення обладнання та/або компенсації
2. Заміна бракованого (зламаного) обладнання на нове
3. Компенсація за браковане (зламане) обладнання
Під час здійснення поставок в Україну іноземні компанії час від часу стикаються із необхідністю заміни бракованого обладнання на нове. Відповідно, виникає питання, як провести заміну такого обладнання без повторної сплати митних платежів (наприклад, ввізного мита та ввізного ПДВ).
В цій статті описані найпоширеніші ситуації, а саме:
- Заміна бракованого (зламаного) обладнання на нове, тобто реекспорт з його подальшим реімпортом на територію України;
- Компенсація за браковане (зламане) обладнання, тобто без повернення товару іноземному постачальнику.
Важливо! Обладнання, яке було у користуванні, не можливо замінити на нове в процесі реекспорту/реімпорту. Таке обладнання можна вивезти з України для проведення гарантійного ремонту.
В обох вище зазначених випадках обов’язково, щоб всі умови повернення та/або компенсації були викладені в договору поставки між іноземним постачальником та українським покупцем. Такими умовами повернення обладнання та/або компенсації за браковане (зламане) обладнання, зокрема є:
- гарантійний термін, протягом якого можна здійснити заміну бракованого (зламаного) обладнання на нове;
- строки/терміни, протягом яких буде здійснена заміна бракованого (зламаного) обладнання на нове, після його відправлення назад іноземному постачальнику;
- хто із сторін договору поставки (іноземний постачальник чи український покупець) буде нести витрати, пов’язані з такою заміною, і у випадку, якщо якісь витрати понесе український покупець, то спосіб їх компенсації;
- можливість грошової компенсації за браковане обладнання (без його повернення іноземному постачальнику);
- документальне підтвердження зазначених вище дій (відповідні акти для українського банку і митних органів України) та ін.
Заміна бракованого (зламаного) обладнання на нове
Слід зазначити, що заміна бракованого обладнання на нове можлива протягом максимум одного календарного року після імпорту (ввезення) обладнання на митну територію України.
При першочерговому імпорті в Україну необхідно під час розмитнення обладнання зазначати в митній декларації та інвойсах серійні номери обладнання, яке ввозяться на територію України. Це необхідно для подальшої ідентифікації такого обладнання.
Щоб здійснити вивезення (реекспорт) бракованого обладнання з України для його подальшої заміни на нове обладнання необхідно звернутися до відповідного митного органу України із відповідною заявою та копією договору поставки (в якому така можливість повинна бути передбачена). Після цього відповідний митний орган України надає дозвіл на реекспорт (вивезення) бракованого обладнання з України.
Після отримання дозволу митного органу обладнання замитнюється та проходить на митниці фізичний огляд та ідентифікацію з його подальшим фотографуванням. Тобто митні органи України звіряють серійні номери обладнання для того, щоб перевірити чи саме воно завозилось на територію України та повертається. Після завершення всіх дій на митниці обладнання відправляється назад іноземному постачальнику. Із свого боку іноземний постачальник відправляє аналогічне нове технічно справне обладнання українському покупцю.
При поверненні обладнання у режимі реімпорту сплата додаткових (нових) митних платежів (наприклад, сплата ввізного мита чи ввізного ПДВ) не здійснюється, оскільки такі митні платежі були сплачені при першочерговому імпорті (ввезенні) обладнання в Україну.
Компенсація за браковане (зламане) обладнання
Сторони договору поставки можуть домовитись про т. зв. кредит-ноту (Credit Note), щоб не нести зайві витрати, пов’язані із заміною бракованого (зламаного) обладнання. В цьому випадку іноземний постачальник може виставити українському покупцю кредит-ноту (Credit Note) на суму обладнання, яке виявилось бракованим. Така кредит-нота (Credit Note) дає українському покупцю змогу не доплатити певну суму коштів (на яку виписано кредит-ноту) іноземному постачальнику, тобто не розрахуватись за обладнання, яке виявилось бракованим.
Слід зазначити, що в обох вище згаданих випадках не відбувається повернення жодних митних платежів, оскільки під-час заміни бракованого (зламаного) обладнання український покупець отримує нове справне обладнання, а у випадку з кредит-нотою (Credit Note) браковане (зламане) обладнання залишається на митній території України.