27 Березня, 2025

Переробка будівельних відходів в Україні

Вступ

1. Особливості переробки будівельних відходів

2. Що потрібно для переробки

3. Процес переробки

4. Переробка під час воєнного стану

 

Проєкти з переробки будівельних відходів традиційно привертають увагу інвесторів. У контексті відбудови України такі проєкти не тільки набувають інвестиційної привабливості, але й мають визначальну соціальну місію.

Зруйнована інфраструктура повинна стати значним джерелом будівельних матеріалів для відновлювального будівництва.

Якщо до війни більше уваги приділялося переробці та захороненню побутових відходів, то зараз очевидною є необхідність впровадження технологій з переробки будівельних відходів, їх відновлення та повторного використання.

Проте впровадження таких проєктів в Україні має низку суттєвих особливостей, які необхідно враховувати при плануванні цього бізнесу.

1. Особливості переробки будівельних відходів в Україні

Законодавство України про поводження з відходами є відносно новим і постійно оновлюється та доповнюється. При цьому зміни в законодавстві щодо управління відходами відбуваються в рамках уніфікації й адаптації українського законодавства до правових актів Європейського Союзу.

Переробка будівельних відходів є частиною стадії оброблення та відновлення відходів у системі управління відходами.

Українська система управління відходами має низку особливостей, які необхідно враховувати вже на рівні основних визначень. І насамперед, необхідно розуміти базові поняття цієї системи.

Зокрема, важливо розуміти значення таких термінів в Україні:

• відходи будівництва та знесення – відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд;
• відновлення матеріалів – будь-яка операція з відновлення матеріалів (крім виробництва енергії та перетворення відходів у матеріали, що можуть бути використані для виробництва енергії), яка може включати підготовку відходів до повторного використання, рециклінг, зворотне заповнення й інші операції;
• власник відходів – фізична особа або компанія, яка утворює відходи або володіє, користується та розпоряджається відходами;
• оброблення відходів – операція з відновлення або видалення відходів і підготовка відходів до таких операцій;
• суб’єкт господарювання у сфері управління відходами – компанія або фізична особа-підприємець, що здійснює збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення або видалення відходів відповідно до законодавства;
• операції з управління відходами – збирання, перевезення, відновлення та видалення відходів;
• рециклінг – операція з відновлення, у результаті якої відходи переробляються у продукцію, матеріали або речовини для їхнього використання за первинною або іншою метою;
• місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань – спеціально обладнані або пристосовані земельні ділянки, призначені для тимчасового зберігання відходів від руйнувань до їх відновлення чи видалення;
• небезпечні відходи – відходи, що мають одну чи більше властивостей, які роблять їх небезпечними. Перелік таких властивостей встановлює законодавство.

2. Що потрібно для переробки будівельних відходів

Компанія, яка має намір розпочати роботу з переробки будівельних відходів, повинна набути статусу суб’єкта господарювання у сфері управління відходами.

Для цього необхідно:

• створити юридичну особу на території України;
• знайти локацію з оптимальними можливостями для ведення бізнесу, враховуючи при цьому:
  • перспективи наявності будівельних відходів у необхідній кількості в радіусі логістичної доступності;
  • лояльність органів місцевого самоврядування;
  • перспективи укладання договорів із компаніями-утворювачами та компаніями-зберігачами будівельних відходів;
  • наявність необхідної інфраструктури;
  • відповідність локації санітарним й екологічним нормам;
• сформувати матеріальну базу для здійснення діяльності з переробки будівельних відходів;
• оформити в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів;
• забезпечити підготовку експертного дослідження оцінки впливу на довкілля у процесі провадження господарської діяльності з переробки будівельних відходів;
• отримати висновок про можливість здійснення діяльності у відповідному територіальному органі Державної екологічної інспекції України;
• укласти договори на приймання будівельних відходів з органами місцевого самоврядування та суб’єктами утворення будівельних відходів;
• за необхідності (за наявності небезпечних відходів серед будівельних відходів) отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Законодавство України чітко не регулює фінансові питання приймання будівельних відходів компаніями, які здійснюють переробку будівельних відходів. Приймання будівельних відходів може здійснюватися безкоштовно, або за кошти постачальника чи компанії, що переробляє відходи. Все залежить від ситуації на ринку цих послуг і рівню контролю за поводженням з відходами з боку органів влади.

Загалом, законодавство України зобов’язує власників будівельних відходів забезпечити їхню обов’язкову подальшу утилізацію, що включає і їхню переробку. Ці вимоги поширюється на всіх власників будівельних відходів. Аналогічні вимоги до обов’язкової утилізації будівельних відходів визначені в законодавстві України, яке регламентує будівельну діяльність.

3. Процес переробки будівельних відходів

Процес переробки будівельних відходів та їхнього відновлення або створення нових будівельних товарів передбачає такі етапи:

• приймання будівельних відходів;
• складування будівельних відходів;
• переробка або відновлення будівельних відходів;
• фіксування припинення статусу відходів для перероблених відходів;
• зберігання та захоронення частини відходів, яка не підлягає переробці;
• облік нової товарної продукції, яка вироблена в процесі переробки будівельних відходів.

У процесі приймання будівельних відходів також може виникнути необхідність приймання небезпечних відходів (наприклад, матеріалів з азбесту). У цьому випадку необхідно забезпечити окремий процес переробки й утилізації цих відходів.

Обов’язковим є постійний контакт з органами влади в частині їхнього контролю за утилізацією будівельних відходів. Це необхідно для забезпечення контролю над тим, щоб власники будівельних відходів відповідально ставилися до чіткого дотримання норм законодавства стосовно обов’язкової передачі будівельних відходів на переробку й утилізацію.

4. Переробка будівельних відходів під час воєнного стану

Під час воєнних дій на території України існує два основні шляхи ведення господарської діяльності з переробки будівельних відходів:

• Перший шлях, традиційний, – це переробка будівельних відходів у межах загальної структури управління відходами.
• Другий шлях – це переробка будівельних відходів, що утворилися у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель і споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведення робіт з ліквідації їхніх наслідків.

Компанія, що здійснює переробку будівельних відходів, може проводити господарську діяльність паралельно обома шляхами.

Враховуючи наявність великої кількості зруйнованих будівель і будівель, які підлягають демонтажу внаслідок ведення бойових дій, уряд України окремо регламентував механізм управління відходами, які утворилися внаслідок цього.

Згідно з установленим порядком, організація здійснення операцій з управління такими відходами може забезпечуватися на територіях, на яких відсутні або завершені активні фази бойових дій.

Здійснювати такі операції можуть:

• власники об’єкта, в результаті пошкодження якого утворилися такі відходи;
• уповноважений орган (щодо відходів від руйнувань, що розміщені на вулицях і дорогах населених пунктів, дорогах загального користування, місцях загального користування).

Якщо власник відходів від руйнувань не визначений, його встановлюють відповідні органи державної влади. Якщо власника встановити неможливо, то управління такими відходами здійснює держава.

Також, якщо протягом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану на території України власник не видалить відходи, уповноважений орган влади приймає рішення щодо управління такими відходами. Тобто в цьому випадку, незалежно від того, чи буде виявлений власник відходів, держава бере на себе зобов’язання щодо їхньої утилізації.

Переробка будівельних відходів, що утворилися у зв’язку з веденням бойових дій, має певні особливості та преференції, зокрема:

• не потрібно проводити експертне дослідження оцінки впливу на довкілля в процесі діяльності з переробки будівельних відходів;
• не потрібно отримувати висновок про можливість здійснення діяльності в Державній екологічній інспекції України. Ці спрощення дають змогу значно зменшити кількість часу, необхідного для початку ведення робіт з переробки будівельних відходів;
• діє спрощена система виділення земельних ділянок і зміни їхнього цільового призначення для розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань (серед іншого, й будівельних відходів). Це дає змогу значно скоротити час, необхідний для створення майданчиків для розміщення таких відходів, які фактично є складами для будівельних відходів;
• ділянки, призначені для оброблення та тимчасового зберігання отриманої вторинної сировини, потрібно обов’язково розміщувати в місцях тимчасового зберігання відходів;
• організація переробки будівельних відходів є обов’язковою;
• державні органи й органи місцевого самоврядування зобов’язані вживати заходів щодо повторного використання основних компонентів відходів від руйнувань (після їхнього оброблення або перероблення – у разі потреби) під час реалізації проєктів будівництва.

Також необхідно враховувати, що процес переробки будівельних відходів від руйнувань дещо відрізняється від загального.

Основними відмінностями є:

• високий рівень накопичення будівельних відходів і необхідність швидкого впровадження процесу їхньої переробки;
• можливість розміщення виробництва з переробки будівельних відходів безпосередньо на майданчиках тимчасового зберігання відходів від руйнувань;
• безпосередній доступ до великої кількості будівельних відходів;
• посилений контроль з боку органів влади за необхідністю процесу переробки будівельних відходів;
• необхідність ретельнішого сортування будівельних відходів перед їхньою переробкою;
• у разі відсутності власника відходів є можливість укладасти договорів на переробку будівельних відходів з органами влади.