Розслідування нещасних випадків на виробництві в Україні
1. Загальна інформація
2. Спеціальна комісія
3. Обов’язки спеціальної комісії
1. Загальна інформація
Нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їхніх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я).
Розслідуванню підлягають також нещасні випадки в Україні, що сталися:
- з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом;
- з фізичними особами-підприємцями;
- з особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
- з членами фермерського господарства;
- з особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору;
- під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних й артилерійських обстрілів, мінувань територій і приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей або руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо).
Розслідування таких нещасних випадків проводить комісія (спеціальна комісія) за місцем їхнього настання.
Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, серед іншого з можливою інвалідністю потерпілого, проводить комісія підприємства без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці.
Якщо роботодавець не має можливості утворити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку, обов’язок щодо проведення такого розслідування покладається на відповідний територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку чи місцезнаходженням підприємства, працівником якого є потерпілий.
У випадку настання групового нещасного випадку, внаслідок якого загинуло від 2-х до 4-х осіб, розслідування проводить спеціальна комісія, яку утворює відповідний територіальний орган Держпраці, якщо Держпраці протягом однієї доби з дня отримання повідомлення не прийняло інше рішення.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п’ять і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводить спеціальна комісія, яку створює Держпраці.
Після отримання інформації про нещасний випадок роботодавець повідомляє про нього:
- територіальний орган Держпраці,
- територіальний орган Пенсійного фонду України,
- військову адміністрацію (військово-цивільну адміністрацію, місцеву держадміністрацію чи орган місцевого самоврядування) та
- первинну організацію профспілки.
2. Спеціальна комісія з розслідування нещасного випадку
Територіальний орган Держпраці протягом 1 робочого дня з дня отримання повідомлення про нещасний випадок від роботодавця або інформації з інших джерел (заклад охорони здоров’я, орган досудового розслідування, звернення потерпілого або членів його сім’ї чи їхньої уповноваженої особи тощо) утворює комісію із спеціального розслідування. До складу такої комісії входять:
- посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії);
- представник територіального органу Пенсійного фонду України, представник військової адміністрації (військово-цивільної адміністрації, місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування).
3. Обов’язки спеціальної комісії
Спеціальна комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана:
- провести засідання в будь-якому придатному приміщенні або з використанням конференц-зв’язку (дистанційно) для розгляду інформації про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії та скласти протоколи засідання комісії;
- обстежити місце, в якому стався нещасний випадок (за можливості), та скласти відповідний протокол.
У разі коли комісія зі спеціального розслідування не має доступу на територію підприємства (установи, організації) у зв’язку з веденням бойових дій або його тимчасовою окупацією чи існує загроза техногенної, екологічної катастрофи, такий протокол складається на підставі акта, який український роботодавець складає в довільній формі.
В акті фіксується ситуація на робочому місці, стан машин, механізмів, обладнання, устаткування, у якому вони перебували на момент настання нещасного випадку. Для цього використовується наявна технічна документація, дані бухгалтерського обліку, копії документів, що підтверджують право власності на майно (у разі знищення їхніх оригіналів), фото- та/або відеоматеріали, які перебувають у розпорядженні роботодавця, пояснення свідків тощо.
Спеціальна комісія зобов’язана, серед іншого:
- одержати за можливості пояснення від роботодавця, його представників, посадових осіб, інших працівників підприємства, потерпілого, опитати свідків нещасного випадку й осіб, причетних до нього (зафіксувати все письмово).
Пояснення та результати опитування обов’язково засвідчуються підписом члена спеціальної комісії, який їх проводив;
- розглянути наявні документи та матеріали стосовно нещасного випадку та за потреби надіслати роботодавцю відповідні запити щодо отримання необхідної інформації та документів, які стосуються потерпілого й обставин нещасного випадку;
- залучити військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій для підготовки висновків щодо причин й обставин настання нещасного випадку (за необхідності);
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку;
- з’ясувати обставини настання нещасного випадку;
- визначити, чи пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;
- надати протягом 5 робочих днів після підписання актів матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику Держпраці або її територіального органу, що утворив спеціальну комісію, для їх розгляду та затвердження.
Роботодавець, потерпілий (члени сім’ї потерпілого чи їхня уповноважена особа), установи й організації, представники яких входили до складу комісії можуть оскаржити рішення спеціальної комісії щодо результатів розслідування до Держпраці або в судовому порядку.
Протягом 3-х робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець повинен надіслати їх:
- Держпраці та її територіальному органові за місцем настання нещасного випадку;
- територіальному органові Пенсійного фонду України за місцем реєстрації підприємства;
- органові Національної поліції України (у разі настання нещасного випадку, що призвів до тяжких (серед іншого, з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків);
- профспілковому органу вищого рівня або територіальному об’єднанню професійних спілок;
- іншим підприємствам, представники яких брали участь у проведенні розслідування (у разі необхідності).
Потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі надається акт разом з документами до цього акту.
Якщо утворити комісію та провести спеціальне розслідування неможливо через загрозу життю та здоров’ю членам комісії, пов’язану з веденням воєнних (бойових) дій або виникненням надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці в максимально можливому обсязі збирають, фіксують і систематизують інформацію про нещасний випадок на виробництві. Це робиться з метою подальшого розслідування нещасного випадку відповідно до вимог українського законодавства після припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану.