Поставки аграріям під час війни в Україні
Вступ
1. Обмеження експорту
2. Можливі способи забезпечення зобов’язань
Поставки палива, насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин іноземними постачальниками українським аграріям є зараз надзвичайно важливими. Оформлення таких поставок в цілому здійснюється у звичному порядку, проте необхідно враховувати ряд особливостей.
1. Обмеження експорту
Насамперед, оформлюючи контракти, які передбачають розрахунок майбутнім врожаєм, треба мати на увазі обмеження, встановлені Кабінетом Міністрів України. Постановою від 05 березня 2022 року фактично заборонено експортувати з України деяку сільськогосподарську продукцію, включаючи:
- м’ясо великої рогатої худоби,
- жито,
- овес,
- гречку,
- просо,
- цукор,
- пшеницю і меслин,
- кукурудзу,
- куряче м’ясо та яйця,
- соняшникову олію.
Треба враховувати, що ці обмеження мають на меті продовольчу безпеку країни. Малоймовірно, що вони будуть зняті одразу після закінчення бойових дій в Україні.
2. Можливі способи забезпечення зобов’язань
Звичайно, договірні способи забезпечення виконання зобов’язань не можуть вберегти бізнес від об’єктивних подій під час військових дій. Проте бізнес-ризики залишаються актуальними і будуть актуальними після завершення бойових дій. Приймаючи ситуаційні ризики, постачальники водночас зацікавлені у фіксації юридичних механізмів та схем, які убезпечуватимуть операції від неправомірних дій або фінансової неспроможності їх контрагентів в Україні.
Наразі доступними та ефективними способами забезпечити виконання зобов’язань є не тільки класичні юридичні конструкції (застава, порука, гарантія), але і комплексні інструменти (спільна діяльність, контрактація). Такі способи (схеми) включають:
1) Аграрні розписки
Аграрними розписками оформляється застава майбутнього врожаю. Разом з тим, аграрні розписки потребують тривалої підготовки з боку українського агровиробника – оформлення земельних ділянок, впорядкування інформації про них, підготовка документів для нотаріального посвідчення тощо. Це пов’язано з тим, що під час оформлення аграрної розписки необхідно надавати нотаріусу документи, які підтверджують право агровиробника обробляти землю під посівами.
Перевагою цього способу для постачальника є те, що аграрна розписка, у випадку невиконання зобов’язання українським агровиробником, має статус виконавчого документу. Постачальник може прямо звернутися до органів примусового виконання судових рішень, зокрема до приватних виконавців.
2) Договори застави майбутнього врожаю
Договір застави майбутнього врожаю, на відміну від аграрної розписки, не надає можливості спрощеного стягнення боргу. Проте він не потребує довгої підготовки та нотаріального посвідчення. Для укладення такого договору достатньо провести спеціальний юридичний аудит (підтвердити корпоративний статус та повноваження українського агровиробника, статус земель в обробітку, наявність можливостей зберігання агропродукції тощо). Після збору врожаю, зберігач зерна може видати подвійне складське свідоцтво для забезпечення кредитору можливості отримати заставлений товар.
3) Створення спільного підприємства
Одним із варіантів системного забезпечення поставок може бути створення спільного підприємства або участі в капіталі українського агровиробника. В існуючих обставинах така схема дозволяє розподілити ризики між постачальником та агровиробником і зафіксувати право сторін на доходи від реалізації продукції.
4) Укладення договорів контрактації
Договори контрактації передбачають надання постачальником ресурсів українському агровиробнику та зобов’язання останнього постачати вироблену агропродукцію. В Україні такі договори недостатньо ретельно регулюються, проте законодавство дозволяє гнучко формулювати умови договорів і формувати супутні забезпечуючі зобов’язання. Перевагою такої схеми в порівнянні з договором застави є комплексність регулювання співпраці постачальника та українського агровиробника.