Бронювання працівників під час мобілізації в Україні

1. Чим регулюються правила бронювання?

2. Які компанії можуть забронювати працівників?

3. Як визначаються такі компанії?

4. На який строк бронюються працівники?

5. Скільки працівників можна забронювати?

Питання мобілізації є надзвичайно чутливим і складним в Україні. Захист країни від російського вторгнення є обов’язком кожного громадянина України. Проте для перемоги у війні потрібна не лише ефективна армія, а й діюча економіка, що може забезпечити обороноздатність країни. Саме тому існує та вдосконалюється механізм бронювання працівників компаній.

1. Чим регулюються правила бронювання?

На сьогодні механізм бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023. Однак важливо враховувати низку інших регуляторних актів, які встановлюють порядок обліку військовозобов’язаних, правила мобілізації тощо.

Крім того, треба мати на увазі, що правила та порядок бронювання постійно змінюються. Такі зміни можуть значно впливати на реалізацію можливостей компаній бронювати працівників, важливих для ведення їхньої діяльності. Щоб уникнути непорозумінь необхідно відслідковувати такі зміни.

2. Які компанії можуть забронювати працівників?

Чинне регулювання процедури бронювання встановлює вимоги щодо компаній-роботодавців, які можуть забронювати своїх працівників. Стосовно бізнесу, чинний порядок бронювання визначає механізм та процедуру бронювання військовозобов’язаних працівників під час воєнного стану стосовно:

компаній, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період;
компаній, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Для того, щоб компанія була визнана критично важливою, вона повинна відповідати встановленим критеріям, а саме:

загальна сума сплачених податків (крім митних платежів) та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом року повинна перевищувати 1,5 млн євро (за курсом Національного банку України);
сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за рік повинна перевищувати еквівалент 32 млн євро (за курсом Національного банку України);
компанія повинна мати стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до переліку, що його затверджує Кабінет Міністрів України;
компанія повинна мати важливе значення для галузі національної економіки або забезпечення потреб територіальної громади;
у компанії відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
середня заробітна плата працівників компанії не нижча середньої заробітної плати в регіоні;
компанія є резидентом Дія Сіті.

Щоб компанію визнали критично важливою, вона повинна відповідати щонайменше 3-м із перелічених критеріїв.

Проте, якщо компанія належить до специфічної категорії (компанії паливно-енергетичного комплексу, компанії у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини, міжнародних перевезень тощо), їй достатньо відповідати 2-м критеріям.

Детальніше про критерії визначення компанії критично важливою для бронювання працівників

3. Як визначаються такі компанії?

Визнання компанії критично важливою на підставі відповідності встановленим критеріям здійснює:

орган державного управління (Кабінет Міністрів України, профільне міністерство тощо) за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки, або
обласна держадміністрація (або військова адміністрація, якщо вона утворена) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Незалежно від відповідності згаданим критеріям, до критично важливих, серед інших, належать:

представництва донорських установ;
виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги згідно з переліком, який затверджує Секретаріат Кабінету Міністрів України;
компанії в протезно-ортопедичній галузі, які визначає Міністерство соціальної політики, що безпосередньо здійснюють протезування/ортезування;
компанії, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації й утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їхні складових частин для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань. Такі компанії визначає Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, вони повинні відповідати встановленим критеріям.

4. На який строк бронюються працівники?

Для бізнесу строк бронювання залежить від особливостей діяльності та статусу компанії, яка визнана критично важливою. Зокрема, для таких компаній строк бронювання не може перевищувати:

строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил й інших військових формувань. Це правило діє для працівників компаній, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
12 місяців. Це правило діє для працівників компаній, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Строк бронювання визначається рішенням Міністерства економіки України.

5. Скільки працівників можна забронювати?

Забронювати можна до 50% військовозобов’язаних, які працюють у такій компанії і відповідно до закону підлягають бронюванню. Для обчислення кількості приймається базова чисельність таких працівників в компанії станом на 18 травня 2024 року. Якщо їхня кількість збільшується, то базова кількість таких працівників в компанії визначається станом на дату подання списків.

Треба мати на увазі, що для окремих категорій компаній це обмеження не застосовуються – наприклад, до виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, які мають критичне значення для економіки. Такі компанії (або організації) визначаються регуляторними актами Кабінету Міністрів України.

6. Кого ще можна забронювати?

Крім працівників компаній, які відповідають критеріям критично важливих, забронювати можна:

кінцевих бенефіціарних власників таких компаній, які не є їхніми працівниками;
членів наглядових рад компаній, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн гривень;
членів наглядових рад компаній, які є особливо важливими для економіки, вартість активів яких перевищує 2 млрд гривень або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд гривень;
особи, які займають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів (рівень їх залучення до роботи компанії має відповідати встановленим умовам).

7. Який алгоритм бронювання?

Алгоритм бронювання працівників загалом однаковий для всіх компаній та організацій, проте є особливості. Ці особливості виникають залежно від того, який орган погоджує списки працівників, що пропонуються до бронювання. Визначення органу, який затверджує такі списки, своєю чергою залежить від особливостей компанії, яка має право забронювати своїх працівників.

Наприклад, для виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги порядок бронювання схематично передбачає такий алгоритм:

виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги подають список військовозобов’язаних працівників, які пропонуються до бронювання, Секретаріатові Кабінету Міністрів України;
кількість військовозобов’язаних працівників, яких можуть забронювати такі виконавці, не обмежується (на відміну від, наприклад, звичайного комерційного підприємства);
згідно з процедурою, Секретаріат Кабінету Міністрів України передає цей список для погодження в Міністерство оборони України;
бронювання таких військовозобов’язаних працівників здійснюється згідно з рішенням Міністерства економіки України за списками, погодженими Міністерством оборони України;
таке рішення повинно бути прийнято у строк не більш як 5 робочих днів із дня отримання зазначених списків;
з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочки Міністерство економіки України надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних працівників органам державної влади, іншим державним органам, які подали списки, а також Міністерству оборони України;
Міністерство оборони України у 3-денний строк доводить згадане рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
компанія видає військовозобов’язаному працівникові витяг зі згаданого рішення Міністерства економіки України. Витяг має бути виданий за спеціально встановленою законодавством формою;
витяг, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою (у разі її наявності) компанії, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному працівникові відстрочки;
протягом 5 днів із дня видачі витягу військовозобов’язаному компанія надсилає повідомлення про бронювання військовозобов’язаного територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов’язаний працівник перебуває на військовому обліку. Повідомлення також має бути складене спеціально встановленою законодавством формою;
територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зараховує (у строк не більш як 5 робочих днів з дня отримання повідомлення) такого військовозобов’язаного працівника на спеціальний військовий облік та вносить відомості про надану йому відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

8. Практичні поради

Під час реалізації вказаного алгоритму бажано дотримуватися таких принципів:

необхідно перевірити, що в отриманому від Міністерства економіки України рішення про бронювання військовозобов’язаного працівника правильно зазначено:
- прізвище, ім’я та по батькові працівника;
- рік народження працівника;
- військово-облікову спеціальність (профіль) працівника;
- найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження компанії;
- код згідно з ЄДРПОУ компанії.

Якщо ці відомості зазначені в рішенні неправильно (а територіальний центр комплектування та соціальної підтримки обов’язково перевіряє це), то у зарахуванні такого військовозобов’язаного працівника на спеціальний військовий облік може бути відмовлено. Відповідно, бронювання не відбудеться;

треба враховувати, що отримання рішення Міністерства економіки України про бронювання військовозобов’язаного працівника ще не означає його бронювання. Бронювання почне діяти тільки з моменту зарахування такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік та внесення відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Іноді працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки користуються цим та видають направлення військовозобов’язаним працівникам на проходження військово-лікарської комісії. Це суперечить вимогам порядку призову громадян, що їх встановив Кабінет Міністрів України, оскільки процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв’язку з бронюванням не передбачає направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду;
військово-облікові дані працівника, який бронюється, повинні бути оновлені згідно з вимогами законодавства. Треба врахувати, що оновлення таких даних може відбуватися не тільки в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, але й у Центрах надання адміністративних послуг і спеціалізованому мобільному додатку;
витяг з рішення Міністерства економіки України про бронювання компанія видає військовозобов’язаному працівнику під підпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку. Ця відомість також має відповідати встановленій законодавством формі;
компаніям-нерезидентам, які ведуть бізнес в Україні через представництва, необхідно враховувати, що працівників представництва забронювати не вдасться. На сьогодні критично важливим не може бути визнаним представництво іноземної компанії, навіть якщо її діяльність через представництво відповідає встановленим критеріям. Для того, щоб забронювати працівників такого представництва, іноземній компанії доведеться створити на території України юридичну особу (дочірню компанію), яка повинна відповідати таким критеріям та зможе забронювати працівників;
якщо у військовозобов’язаного працівника закінчується строк бронювання, рекомендується розпочинати процедуру бронювання на новий строк заздалегідь (за 1-2 місяці), щоб уникнути прикрих інцидентів в період, коли закінчиться попереднє бронювання, а нове ще не буде оформлене.

Всі новини