Роялті за використання комп’ютерних програм в Україні

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження (надалі – твір, твори).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють публічне використання чи розповсюдження творів, зобов’язані здійснювати виплату роялті авторам, не нижче ставок, які передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до Постанови № 72 Кабінету Міністрів України «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» від 18 січня 2003 року передбачена винагорода (роялті) у розмірі 5% доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі якої здійснюється використання об’єктів авторських прав, за публічне сповіщення та ретрансляцію (повторне публічне сповіщення) комп’ютерних програм та баз даних, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників:

* ставки винагороди (роялті) нараховуються як відсоток суми валового збору, що надходить від доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі провадження якої відбувається використання творів, а у разі відсутності таких доходів – загальної суми витрат на проведення заходу, під час здійснення якого відбувається використання твору.

Виплата винагороди (роялті) розраховується у формі відсотків від доходу суб’єкта господарювання, одержаного з того виду діяльності, у процесі якої відбувається публічне використання твору відповідними способами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічне сповіщення твору – публічне сповіщення (доведення до загального відома) – передача в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Відповідно, розповсюдженням творів – є будь-яка дія, за допомогою якої твори безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих творів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих творів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Використання творів допускається виключно на підставі договору з автором (правовласником), за винятком випадків, передбачених Законом України „Про авторське право і суміжні права”, а саме:

• статтею 10 Закону (використання творів, що не охороняються);
• статтею 24 Закону (вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп’ютерних програм);
• статтею 30 Закону (використання творів, які стали суспільним надбанням).

У разі якщо підприємство здійснює публічне сповіщення твору або розповсюджує твори, тоді зазначене підприємство є платником винагороди (роялті) за користування творів, але за умови, якщо така оплата роялті передбачена відповідним договором з автором твору за використання твору.

Право на винагороду (роялті) виникає, якщо твір отриманий Замовником саме в користування, а не у власність, тобто, якщо комп’ютерна програма взята Замовником в тимчасове користування у розробника комп’ютерної програми за відповідну оплату.

Платіж по договору щодо передачі виключних майнових прав на твір — не є роялті. Українським законодавством така оплата автору (розробнику) твору визначається як звичайний платіж, ціна договору.