Скасування обов’язкового другого підпису на актах виконаних робіт в Україні
1. Новий закон
2. Що змінилося для бізнесу
3. Що залишається без змін
4. Потенційні ризики
1. Новий закон
24 лютого 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 14023, який вносить зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) та істотно змінює правила оформлення первинних документів під час надання послуг і виконання робіт. Ці зміни спрямовані на спрощення документообігу, зменшення адміністративного навантаження на бізнес і наближення українських правил до європейських стандартів.
Таке рішення покликане зменшити бюрократію, пришвидшити розрахунки між сторонами та адаптувати українську практику до сучасних європейських стандартів.
Раніше акт приймання-передачі, тобто акт виконаних робіт (або наданих послуг), вважався повноцінним первинним документом лише за наявності підписів обох сторін: виконавця та замовника. На практиці це часто призводило до:
- затримок оплат через несвоєчасне підписання;
- адміністративного навантаження;
- формальних спорів щодо дати прийняття робіт.
Закон передбачає:
- скасування обов’язковості другого підпису (підпису замовника), якщо сторони передбачили у договорі спрощений порядок оформлення первинних документів;
- підпис виконавця залишається обов’язковим, але документ може містити спрощені реквізити за домовленістю сторін;
- можливість підтвердження факту надання послуг інвойсом або рахунком-фактурою;
- визнання безготівкової оплати як підтвердження господарської операції.
Отже, акт виконаних робіт більше не є єдиною можливою формою підтвердження надання послуг.
2. Що змінилося для бізнесу
2.1. Прискорення розрахунків
Відсутність необхідності чекати на підпис замовника допомагає уникнути затримок у фінансових розрахунках.
2.2. Зменшення адміністративного навантаження
Компанії більше не зобов’язані обмінюватися паперовими актами щодо кожної операції. Це особливо актуально для:
- ІТ-компаній;
- консалтингу;
- маркетингових послуг;
- аутсорсингових контрактів;
- міжнародних договорів.
2.3. Гнучкість договірних відносин
Сторони можуть самостійно визначати у договорі порядок документального оформлення виконаних робіт. Закон дозволяє бізнесу адаптувати документообіг до власних процесів.
3. Що залишається без змін
Важливо розуміти, що:
- первинні документи повинні містити обов’язкові реквізити, визначені законом;
- для операцій за бюджетні кошти можуть діяти окремі вимоги;
- в окремих випадках (наприклад, у разі передачі майна) акт приймання-передачі залишається обов’язковим.
Тобто йдеться не про повне скасування актів, а про їх факультативний характер у певних господарських операціях.
4. Потенційні ризики
Попри позитивні зміни, слід враховувати:
- необхідність чітко визначати у договорі порядок підтвердження послуг;
- ризики спорів щодо обсягу чи якості виконаних робіт;
- необхідність належного документального підтвердження для цілей податкового обліку.
Якщо порядок оформлення документів не врегульовано у відповідному договорі, це може створити підстави для спорів.
Підсумовуючи, ухвалення Закону є значним кроком у реформуванні українського документообігу. Він усуває формальні бар’єри для бізнесу та дозволяє адаптувати бухгалтерські документи до реальних бізнес-процесів.
