18 Квітня, 2025

Створення майданчиків для переробки будівельних відходів в Україні

Вступ

1. Загальний порядок створення

2. Екологічні та санітарні аспекти функціонування

3. Особливості функціонування під час війни

 

Створення майданчиків для переробки будівельних відходів є необхідною складовою бізнесу з переробки будівельних відходів в Україні. Їхнє базове призначення в загальній системі управління відходами – оброблення та відновлення відходів.

Значні руйнування соціальної та виробничої інфраструктури внаслідок атак російської федерації зумовили активне реформування законодавчого регулювання процесу переробки та відновлення будівельних відходів.

На сьогодні, під час ведення бізнесу з управління відходами, потрібно враховувати:

• загальні норми українського законодавства щодо створення майданчиків для переробки будівельних відходів;
• спеціальні норми для створення таких майданчиків для переробки будівельних відходів, отриманих внаслідок руйнувань у зв’язку з веденням бойових дій.

1. Загальний порядок створення

Фактично, майданчик для переробки будівельних відходів є промисловим підприємством, на якому здійснюється приймання, сортування та переробка будівельних відходів.

Для створення такого майданчика необхідно:

• Створити юридичну особу на території України. При цьому українське законодавство не виділяє якусь специфічну процедуру створення компаній, які займатимуться переробкою будівельних відходів. Тобто створення таких компаній здійснюється на загальних підставах.

• Придбати у власність або отримати в оренду земельну ділянку. Придбання земельної ділянки для розміщення переробки будівельних відходів здійснюється в звичайному порядку. Проте обов’язковою умовою є відповідне цільове призначення земельної ділянки. Для створення таких майданчиків цільове призначення земельної ділянки повинно бути: «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд підприємств переробної промисловості».

Якщо цільове призначення земельної ділянки інше, його можна змінити. Ця процедура складна, тривала, але можлива.

Також необхідно враховувати низку загальних санітарних й екологічних вимог до площі та географічного розміщення земельної ділянки. Такі вимоги встановлюються загальними та спеціальними будівельними стандартами та, зокрема, передбачають:

• • можливість зберігання прийнятих будівельних відходів у задекларованій кількості;
  • можливість сортування будівельних відходів у задекларованій кількості;
  • можливість окремого зберігання відсортованих будівельних відходів, не допускаючи їх змішування;
  • можливість розміщення виробництва для переробки будівельних відходів та розміщення побутових споруд;
  • можливість окремого зберігання виявлених небезпечних відходів;
  • можливість окремого зберігання відходів, які не підлягають переробці.

• Підготувати проєктну документацію на будівництво майданчика для переробки будівельних відходів. Така документація готується спеціалізованою організацією у відповідності до будівельних стандартів з урахуванням спеціальних екологічних, санітарних і протипожежних норм.

• Забезпечити підготовку експертного дослідження оцінки впливу на довкілля у процесі провадження господарської діяльності з переробки будівельних відходів. Звіт про оцінку впливу виробництва на навколишнє середовище готує спеціалізована експертна установа. Зміст такого звіту відповідає меті оцінки, а саме:
  • визначення рівня впливу переробки будівельних відходів на навколишнє середовище;
  • відповідність процесу переробки будівельних відходів екологічним та санітарним нормам;
  • визначення рівня впливу переробки будівельних відходів на життєві умови для флори і фауни;
  • визначення ризиків для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, серед іншого, через можливість виникнення надзвичайних ситуацій;
  • оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів;
  • оцінка можливості забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення.

Цей звіт є основним документом, який регламентує екологічні, санітарні та протипожежні вимоги до створення майданчика для переробки будівельних відходів.

• Отримати висновок про можливість провадження діяльності у відповідному територіальному органі Державної екологічної інспекції України. Такий висновок, по суті, є результатом відповідності майданчика для переробки будівельних відходів вимогам Звіту про оцінку впливу виробництва на навколишнє середовище.

• Оформити в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів. Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів є кінцевим документом, який надає право підприємству займатись переробкою будівельних відходів. Цей дозвіл констатує:
  • що підприємство, яке планує займатись переробкою будівельних відходів, відповідає вимогам законодавства України;
  • що процес переробки будівельних відходів відповідає всім санітарним, екологічним і протипожежним нормам і стандартам.

2. Екологічні та санітарні аспекти функціонування

Екологічні та санітарні вимоги до функціонування майданчиків формуються залежно від рівня небезпеки виробничих процесів, які там здійснюватимуться.

З огляду на рівень небезпеки навколо підприємства формується санітарно-захисна зона.

Санітарно-захисна зона – це територія навколо підприємства, в межах якої заборонено проживати населенню та вести побутову господарську діяльність. Санітарно-захисна зона створюється для захисту населення від впливу несприятливих виробничих чинників (пил, гази, шум, вібрації). При цьому величина цих чинників на межі санітарно-захисної зони не повинна перевищувати гігієнічних нормативів, встановлених для населених місць.

Ширина санітарно-захисної зони залежить від:

• характеру та потужності виробництва;
• досконалості технологічних процесів, застосування газоочисних і пилоочисних пристроїв;
• наявності протишумових, противібраційних й інших захисних заходів.

Як показує досвід, для сучасного виробничого процесу переробки будівельних відходів санітарно-захисна зона може мати радіус від 50 до 100 метрів.

Санітарно-захисна зона встановлюється від потенційно шкідливих джерел до меж житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, серед іншого, дитячих, навчальних, лікувальних закладів, спортивних споруд, парків, місць відпочинку.

Важливим аспектом санітарних вимог до майданчиків для переробки будівельних відходів є вплив на чистоту ґрунту, ґрунтових вод, водних та лісових об’єктів. Для забезпечення санітарної безпеки також можуть застосовуватись вимоги про розміщення водовідвідних мереж, колекторів чи інших інженерних споруд, які мінімізують вплив процесу переробки на навколишнє середовище.

Основними вимогами до протипожежних заходів є мінімізація негативного впливу від можливих пожеж на життя людей та навколишнє середовище.

Комплекс протипожежних заходів формується залежно від площі виробництва, кількості працівників, рівня інертності та кількості матеріалів (сировини, готової продукції, не відновлювальних відходів). Протипожежні заходи можуть бути різними – від встановлення простих балонних вогнегасників до монтажу складної системи пожежогасіння із окремим водним резервуаром.

3. Особливості функціонування під час війни

Під час воєнного стану процес зберігання та переробки будівельних відходів, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель і споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведення робіт із ліквідації їхніх наслідків, регулюється окремо.

Зокрема, це стосується екологічних і санітарних вимог до процесу зберігання та переробки цих будівельних відходів.

Особливістю зберігання та переробки будівельних відходів, що утворились внаслідок бойових дій, є можливість створення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань.

Місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань – це спеціально обладнані або пристосовані земельні ділянки, призначені для тимчасового зберігання відходів від руйнувань до їхнього відновлення чи видалення.

При цьому ділянки, призначені для сортування і переробки будівельних відходів, та ділянки для тимчасового зберігання відновленої сировини мають бути розміщені в місцях тимчасового зберігання відходів.

У цьому випадку до місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань застосовуються особливі (преференційні) санітарні й екологічні вимоги, зокрема:

• не потрібно проводити експертне дослідження оцінки впливу на довкілля в процесі діяльності з переробки будівельних відходів;
• не потрібно отримувати висновок про можливість здійснення діяльності у Державній екологічній інспекції України. Ці спрощення дають змогу значно зменшити кількість часу, необхідного для початку ведення робіт з переробки будівельних відходів;
• чітко регламентовані санітарні й екологічні вимоги до меж санітарно-захисних зон місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань;
• чітко регламентовані санітарні й екологічні вимоги до порядку зберігання та сортування відходів від руйнувань;
• чітко регламентовані санітарні й екологічні вимоги до основних стандартів будівництва місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань.

Визначені законодавством межі санітарно-захисних зон для місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань становлять:

• 0,5 км – від житлової та громадської забудови, об’єктів соціальної інфраструктури;
• 0,2 км – від сільськогосподарських угідь, доріг загального користування та залізничних шляхів загальної мережі;
• 0,05 км – від лісів.

Тобто в цьому випадку санітарно-захисна зона формується без будь-яких додаткових експертних досліджень.

Також прямою дією Постанови Кабінету Міністрів України фіксуються й інші санітарні й екологічні вимоги до місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань, зокрема:

• земляного покриття майданчика, яке має бути з бетону, асфальту чи ущільненого ґрунту;
• організації відведення води, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів;
• огородження периметру території;
• облаштування під’їзних доріг, що забезпечують безперешкодний проїзд транспортних засобів;
• порядку зберігання будівельних відходів.

Спрощені вимоги до функціонування таких майданчиків під час війни та чітко сформовані санітарні, екологічні та протипожежні вимоги створюють привабливі умови для інвестування в бізнес з переробки будівельних відходів, адже вони:

• дають змогу значно зменшити час документального оформлення необхідних дозвільних документів;
• значно спрощують підготовку проєктної документації на будівництво майданчика.