Значні правочини в Україні

Відповідно до українського законодавства значний правочин – це правочин, за яким вартість майна, робіт або послуг, що є предметом правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності. Для підписання договору, який належить до значних правочинів, недостатньо лише волевиявлення керівника товариства – потрібна також згода загальних зборів учасників.

Отже, учасники товариства повинні скликати загальні збори для ухвалення рішення про надання директору згоди на вчинення значних правочинів. Рішення оформлюється протоколом загальних зборів учасників. Лише за наявності такого рішення, директор товариства має право вчиняти значний правочин і підписувати необхідні договори.

Вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю має обчислюватися на підставі фінансової звітності, що є останньою та затвердженою загальними зборами товариства. Фінансова звітність товариства не передбачає окремого показника «чисті активи», у звітності товариства їм відповідає показник «власний капітал».

На практиці може виникнути ситуація, коли вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю має від’ємне значення. За таких умов значними будуть будь-які правочини, що їх укладає товариство, бо вартість послуг або товарів за такими правочинами в будь-якому випадку перевищуватиме від’ємне значення вартості чистих активів, зазначених у фінансовій звітності товариства.

Окрім того, можливі випадки, коли товариство з обмеженою відповідальністю було створене та зареєстроване протягом періоду, що є меншим, ніж встановлений законодавством період для складення та затвердження фінансової звітності. Законодавство України не визначає, чи встановлена така вимога для новостворених товариств, які ще не мають затвердженої фінансової звітності. Тож виникає ситуація, коли для новостворених товариств будь-який правочин може стати значним.

За згодою учасників і статутом товариства до значних можуть належати й інші правочини, наприклад:

• дарування майна товариства;
• надання майна товариства у заставу;
• забезпечення порукою товариства виконання зобов’язання третьою особою;
• купівля-продаж об’єкта нерухомого майна;
• купівля-продаж транспортного засобу;
• випуск (емісія) товариством або купівля-продаж цінних паперів;
• надання товариством об’єкта нерухомого майна або транспортного засобу в користування на строк понад 3 роки;
• отримання/надання товариством кредиту або позики;
• інші правочини.

Законодавство України дозволяє товариствам самостійно визначати порядок погодження значних правочинів. Наприклад, товариство вправі взагалі відмовитись від процедури попереднього погодження значних правочинів. Така модель підходить для товариств з обмеженою відповідальністю, в яких учасник одночасно є керівником товариства. Це дозволить уникнути необхідності щоразу готувати рішення про надання згоди керівнику на підписання договорів. Або ж передбачити згоду загальних зборів на рік наперед (наприклад, на початку року протоколом загальних зборів учасники надають повноваження директору самостійно протягом року вчиняти будь-які правочини, ціна яких не перевищує еквівалент у валюті України, що дорівнює 100 тис. євро), або ж навпаки знизити ціновий поріг значного правочину.

Укладання значного правочину без згоди загальних зборів учасників, якщо така згода вимагалась відповідно до вимог законодавства України чи положень статуту товариства, не спричиняє автоматичну недійсність договору, проте робить його оспорюваним. Тобто кожна зацікавлена особа має право звернутись до суду та вимагати визнання договору недійсним і, як наслідок, розірвання договору та відшкодування заподіяних збитків.

Це може мати негативні наслідки не лише для товариства, але й для директора або іншої особи, уповноваженої підписувати такий договір. Відповідно до українського законодавства у разі порушення порядку погодження значних правочинів посадові особи товариства солідарно відповідатимуть за збитки, заподіяні товариству.

Відомості про обмеження повноважень директора, наприклад, порогові показники окремих правочинів, можливість укладення окремих правочинів тільки після попередньої згоди загальних зборів учасників товариства варто внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.