17 Жовтня, 2024

Публічні закупівлі в енергетичні сфері в Україні

Вступ

1. Публічні закупівлі енергообладнання

2. Публічні закупівлі енергосервісу

3. Публічні закупівлі за кошти міжнародної підтримки

 

Російська військова агресія проти України спричинила катастрофічні руйнування енергетичної інфраструктури. Потреба українських енергопостачальників у ремонті та відновленні своїх потужностей, пошкоджених в результаті агресії, значна і продовжує зростати. Отже, нагальним постає питання щодо ефективного придбання відповідного обладнання для енергетичного сектору України, разом із дотриманням принципів максимальної економії та пропорційності.

1. Публічні закупівлі енергообладнання

Закупівля необхідного обладнання для потреб державного та комунального енергетичного сектору України здійснюється, серед іншого, через процедуру публічних закупівель.

На сьогодні передбачено такі способи закупівель:

• шляхом застосування відкритих торгів із особливостями, зокрема так званих «євроторгів»;
• шляхом використання електронного каталогу;
• шляхом укладання рамкових угод;
• без використання електронної системи закупівель ProZorro – шляхом укладання так званих прямих договорів між замовником (тією ж енергетичною компанією) і постачальником.

Найчастіше закупівлі здійснюються через процедуру відкритих торгів із використанням електронної системи ProZorro. При цьому, враховуються особливості, встановлені на період дії правового режиму воєнного стану в Україні.

З квітня 2024 року замовники мають право проводити так звані «євроторги» незалежно від очікуваної вартості закупівлі. «Євроторги» – це відкриті торги, які проводяться у 2 етапи. На 1-му етапі, після закінчення строку подання пропозицій в системі розкривається вся інформація від учасників, окрім ціни. Після цього відбувається розгляд пропозицій на предмет їхньої відповідності вимогам тендерної документації – так звана «прекваліфікація». Учасники, пропозиції яких відповідають вимогам тендерної документації (тобто, яких не відхилили через невідповідність) допускаються до 2-го етапу. Другий етап – аукціон, проводиться лише серед учасників, які «пройшли прекваліфікацію». В таких торгах мінімальний строк подання пропозицій – 30 календарних днів. Прекваліфікація на першому етапі здійснюється в рамках 20-ти робочих днів (тобто для розгляду пропозиції в «євроторгах» встановлюється відразу максимальний строк у 20 робочих днів, тоді коли у відкритих торгах із особливостями строк розгляду становить 5 робочих днів, але може бути аргументовано продовжений замовником до 20 робочих днів). Крім того, якщо після прекваліфікації до аукціону буде допущено менше, ніж два учасники, то такі торги автоматично відміняються.

Зараз у галузі закупівлі обладнання, необхідного для відновлення енергетичного сектору України, зокрема високовольтного обладнання, прослідковується тенденція орієнтування на постачальників-нерезидентів. Тому в таких торгах тендерна документація містить окремі інструкції щодо підготовки тендерних пропозицій для учасників-резидентів та учасників нерезидентів, зокрема, щодо:

• особливостей накладання на тендерну пропозицію електронного підпису учасника;
• надання окремих документів на підтвердження створення (заснування, реєстрації) юридичної особи-учасника;
• надання документів на підтвердження відповідності технічним вимогам, розрахунок ціни тендерної пропозиції тощо.

Тендерна документація у таких торгах встановлює можливість для учасника-нерезидента визначити ціну його тендерної пропозиції в іноземній валюті (зазвичай, долари США або євро). Проте наразі в системі ProZorro не передбачена технічна можливість зазначити ціну пропозиції безпосередньо в іноземній валюті у відповідних полях електронного кабінету учасника. Відповідно, і сам аукціон проводиться за вартісними показниками у гривнях. Для вирішення цієї проблеми замовники:

• визначають у тендерній документації спеціальні формули перерахунку ціни тендерної пропозиції у гривнях;
• встановлюють вимоги щодо корегування (зміни) такої ціни у гривнях на відповідну дату;
• встановлюють відповідні формули перерахунку ціни тендерної пропозиції у валюту за результатами аукціону (щоб зафіксувати її в договорі про закупівлю) тощо.

Часто такі формули та підходи мають недоліки, а тому потребують окремого вивчення та за необхідності – отримання роз’яснень замовника, чи навіть оскарження як дискримінаційні чи неоднозначні (неточні).

Необхідно врахувати, що Уряд України вніс відповідні зміни до закупівельного законодавства. Зокрема, уточнено та дещо розширено перелік підстав, коли закупівля товару, серед іншого, обладнання для потреб енергетичного сектору, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, наприклад:

• коли здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для/з будівництва, ремонту й інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури;
• коли здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для проведення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об’єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, нафтогазового комплексів й об’єктів критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту й пошти, серед іншого, для організації захисту працівників у частині будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, для відновлення об’єктів, зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації, а також для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового та рухомого складу;
• коли здійснюється закупівля газопоршневих, газотурбінних когенераційних установок, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень (їхніх складових), їхня оренда, а також закупівля товарів, робіт і послуг, пов’язаних з їхнім будівництвом та введенням в експлуатацію, для підготовки до опалювального сезону 2024/25 року.

2. Публічні закупівлі енергосервісу

Енергосервіс – це комплекс енергозберігаючих заходів, спрямованих на скорочення споживання замовника енергосервісу та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів і житлово-комунальних послуг порівняно зі споживанням (витратами) без таких заходів. Питання закупівлі енргосервісу окремо регулює Закон України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».

Водночас, Уряд України визначив особливості здійснення публічних закупівель енергосервісу в умовах правового режиму воєнного стану. Це було зроблено з метою спрощення й уточнення окремих питань таких закупівель для забезпечення потреб в частині підвищення енергоефективності інфраструктури.

Для закупівлі енергосервісу важливими складовими тендерної документації, тендерної пропозиції та самого процесу закупівлі є такі елементи (умови, показники, критерії):

• базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг;
• щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу, ефективність енергосервісного договору тощо.

Публічні закупівлі енергосервісу мають свою специфіку, наприклад:

• згаданий базовий річний рівень затверджує виконавчий орган місцевих рад або центральний орган виконавчої влади;
• істотні умови енергосервісного договору підлягають затвердженню відповідних органів. Якщо істотні умови енергосервісного договору не затверджено у встановлені строки, це є підставою для скасування тендеру згідно зі згаданим законом.

Проте в умовах спрощення процедур на період воєнного стану базовий річний рівень не підлягає затвердженню. Крім того, замовник енергосервісу після прийняття рішення про намір укласти енергосервісний договір з учасником-переможцем не подає істотні умови договору на затвердження Держенергоефективності – щодо об’єктів державної власності, або відповідній місцевій раді – щодо об’єктів комунальної власності. Також замовник не скасовує тендер через незатвердження істотних умов енергосервісного договору.

Отже, можна казати про досить суттєве спрощення та дерегулювання окремих етапів процедури закупівлі енергосервісу в умовах воєнного стану.

3. Публічні закупівлі за кошти міжнародної підтримки енергетичного сектору України

Для забезпечення нагальних потреб енергетичного сектору України, зокрема, відбудови інфраструктури, що зазнала пошкоджень в результаті російського вторгнення, Європейська Комісія в партнерстві з Міністерством енергетики України створила Фонд енергетичної підтримки України. Цей Фонд дає можливість урядам, міжнародним організаціям з розвитку та корпоративним партнерам надавати фінансову підтримку підприємствам енергетичного сектору України у відновленні пошкодженого обладнання.

Закупівлі необхідного обладнання для енергетичного сектору України за кошти цього Фонду на конкурентних засадах здійснюються через незалежного агента з закупівель, яким є «Проєкт енергетичної безпеки» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID ПЕБ).

USAID в рамках «Проєкту енергетичної безпеки» здійснює закупівлі від імені українських енергетичних компаній, заявки яких відповідають критеріям щодо отримання допомоги, після чого Секретаріат Енергетичного Співтовариства як фідуціарій Фонду енергетичної підтримки України (довірена особа, яка управляє коштами Фонду від імені та за дорученням Міністерства енергетики України) здійснює виплату коштів відібраним постачальникам.