Липень 20, 2017

Набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії»

11 квітня 2017 року набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії». Закон направлений на виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною (з однієї сторони) та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (з іншої сторони) та спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики.

Даний Закон передбачає повне виконання вимог Третього енергетичного пакету ЄС щодо юридичного та організаційного відокремлення діяльності з розподілу та передачі електричної енергії від інших видів діяльності, що є умовою для запровадження економічної конкуренції на ринку електричної енергії.

Відповідно до рекомендацій Секретаріату Енергетичного Співтовариства Законом впроваджується новий механізм підтримки виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом на заміну Фонду врегулювання вартісного дисбалансу.

Законом передбачається, що весь обсяг електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, закуповує гарантований покупець. Витрати гарантованого покупця, пов’язані із такою закупівлею, компенсуються оператором системи передачі. Виконання обов’язків гарантованого покупця покладаються рішенням Кабінету Міністрів України на будь-якого учасника ринку.

Крім цього, законом запроваджується відповідальність виробників за «зеленим» тарифом за небаланси (відхилення фактичних обсягів відпуску електричної енергії від добових графіків відпуску електричної енергії на наступну добу) та встановлюється особливий порядок їх відшкодування.

Організація ринку електроенергії

Основною метою Закону є забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням їхніх інтересів, мінімізації витрат на послуги постачання електричної енергії шляхом визначення на законодавчому рівні організаційної структури та принципів функціонування ринку електричної енергії, основних засад та передумов його реформування.

Передбачено організацію ринку електричної енергії з наступних складових:

  1. двосторонні договори – договори між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу;
  2. ринок «на добу наперед» – сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу;
  3. внутрішньодобовий ринок – сегмент ринку, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку «на добу наперед» та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії;
  4. балансуючий ринок – ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об’єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;
  5. ринок допоміжних послуг – система відносин, що виникають у зв’язку з придбанням оператором системи передачі допоміжних послуг у постачальників допоміжних послуг;
  6. роздрібний ринок – система відносин, що виникають між споживачем електричної енергії та електропостачальником у процесі постачання електричної енергії, а також іншими учасниками ринку, які надають пов’язані з постачанням електричної енергії послуги.

Закон доповнює перелік учасників ринку новим учасником – трейдером, яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу споживачу. Трейдери здійснюватимуть купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми (прямими) договорами або на ринку «на добу наперед» чи внутрішньодобовому ринку. Існування трейдерів на ринку електричної енергії має позитивно вплинути на ліквідність ринку та сприятиме обмеженню значних коливань цін на ринку.

Законом передбачено запровадження певного періоду (до 24 місяців з дати набуття чинності Законом), впродовж якого мають бути створені необхідні технічні, організаційні, економічні та нормативно-правові передумови для запровадження та злагодженого функціонування ринку електричної енергії України.

Система спеціальних обов’язків

Законом запроваджується система спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електроенергії.

До спеціальних обов’язків відносяться, зокрема:

  • купівля електричної енергії за «зеленим» тарифом;
  • надання універсальних послуг – постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості;
  • виконання функцій постачальника «останньої» надії – визначений електропостачальник, який за певних обставин не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу;
  • сплата компенсаційних платежів;
  • надання допоміжних послуг за ціною, встановленою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором).

Спеціальні обов’язки, покладаються Кабінетом Міністрів України чи Регулятором на учасників ринку, при цьому вони мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та мати тимчасовий характер.

Підтримка реконструкції окремих ТЕЦ

Прикінцевими положеннями передбачено, що Кабінет Міністрів України приймає рішення про тимчасову підтримку окремих теплоелектроцентралей (ТЕЦ) для проведення їх реконструкції. При цьому, рішення щодо запровадження підтримки для кожної окремої ТЕЦ приймається за наступних умов:

  • вищої за ринкову ціну собівартості виробництва електричної енергії ТЕЦ без проведення реконструкції та/або модернізації;
  • відсутності альтернативних джерел теплової енергії на території теплопостачання ТЕЦ;
  • наявності техніко-економічного обґрунтування, розробленого за результатами аудиту технічного стану ТЕЦ, щодо доцільності реконструкції та/або модернізації ТЕЦ порівняно з будівництвом нових альтернативних джерел теплопостачання;
  • наявності техніко-економічного обґрунтування щодо доцільності реконструкції у порівнянні із будівництвом нових альтернативних джерел теплопостачання.
Всі новини